НАВІЩО ПЕРЕД ВИБОРАМИ БАНКАМ ЗНАДОБИЛОСЯ БАГАТО ГОТІВКИ
І чому «паперові» гроші – невигідний актив
Перед другим туром президентських виборів, на тлі невизначеної ситуації навколо ПриватБанку, українські банки додатково поповнили каси та банкомати на понад 3 млрд грн. Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU, розповів Mind, навіщо це було зроблено.
Банкомат, у якому закінчилися кошти в найневідповідніший момент, справляє на клієнта аж ніяк не найприємніше враження про банк. А якщо на це накласти вмотивовані чи не дуже чутки про проблеми з самим банком, репутаційні втрати зростають у геометричній прогресії.
У чому складність? Здавалося б, які проблеми – треба лише забити відділення паперовими грошима, постійно поповнювати банкомати, і такої ситуації ніколи не виникне. Як мінімум у банку, де все гаразд із ліквідністю. Але є проблема: інкасація – це витратна справа. Й що частіше її проводити, то більші витрати в результаті нестиме банк на розвезення паперових грошей від сховищ до банкоматів.
Але є й інша, теж комерційна, причина – банки не заробляють на готівці. Звичайно, існують винятки – комісії за зняття готівки, особливо з кредитної картки. Але реальність така, що вибагливий український клієнт звик: свої кровно зароблені гривні можна зняти в банкоматі без фінансових втрат.
Не в останню чергу цьому посприяла низька культура безготівкових розрахунків, яка лише в останні роки почала якісно змінюватися.
Яку частину грошей банки переводять у готівку? 3-5% від загального розміру активів припадає на паперові гроші. Решта – це переважно кредити та вкладення в цінні папери, які приносять банку значно більший дохід.
Звичайно, попит на паперові гроші в населення не постійний. Він значно зростає, наприклад, перед святами (зокрема, новорічними), коли люди здійснюють багато покупок.
До речі, не в останню чергу цьому сприяє і висока тінізація економіки – в магазинах під кінець звітного періоду нібито ламаються термінали для прийому банківських карток. Як правило, причиною є бажання показати менший за реальний обсяг виручки, а не технічні несправності.
Щоб забезпечити підвищений попит належною пропозицією, банки обмінюють безготівкову гривню (належні їм кошти на кореспондентському рахунку в НБУ) на паперову гривню.
Але й на коштах на коррахунку в НБУ комерційні банки не заробляють. Ця ліквідність їм необхідна для проведення розрахунків клієнтів за межі банку – в інший банк чи в Казначейство, наприклад, для сплати податків. Регулятор змушує тримати певну суму на кореспондентському рахунку, іншими словами – резервувати кошти для забезпечення можливості вчасно здійснювати клієнтські платежі. Вся ліквідність поверх цієї суми може бути використана для заробітку шляхом позики її іншим банкам, які її потребують, чи купівлею цінних паперів – ОВДП або більш коротких депозитних сертифікатів НБУ.
Чому банки недавно знову з лишком поповнили банкомати? Після негативних новин із суду щодо ПриватБанку, серед вкладників пройшла невелика паніка. Передбачаючи її, банки вирішили перестрахуватися, щоб клієнти, які вирішать зняти кошти з карток, не зіткнулися з порожніми банкоматами. На щастя цього не сталося, але українські банки лише за один день, 19 квітня, перевели в готівку 3,2 млрд грн. Це не є якоюсь фантастичною сумою для вітчизняної фінансової системи, але вона помітно більша на фоні звичайних днів.
Якщо врахувати, що відсоткова ставка за депозитними сертифікатами до 25 квітня складала 16% (після вона зменшилася на 0,5 п.п.), то банки недозаробили на цій сумі 1,4 млн грн в день.
Саме тому банки щиро вболівають за розвиток безготівкових платежів в Україні, оскільки заробляють значно більше, коли клієнти користуються їх картками, а не одразу знімають з них готівку.
_____________
Автор: Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU
Джерело: Mind.ua
