ГРИГОРІЙ ОВЧАРЕНКО, ICU: «БАГАТІ ЛЮДИ В УКРАЇНІ РІДКО ЗАМИСЛЮЮТЬСЯ ПРО ПЕНСІЮ»
Керуючий активами групи ICU в Україні Григорій Овчаренко про пенсійну культуру та збіг очікувань і реальності.
Григорій Овчаренко пройшов шлях від випускника Інституту військово-повітряних сил до керуючого активами групи ICU. За цей час сформувалося ядро його світогляду — активна життєва позиція та problem solving. В інтерв'ю Family Office він розповідає про те, якими мають бути наші «великі надії» і як жити гідно на пенсії.
Про багатство і неминуче
- У нашій країні слово «пенсія» не співвідноситься з поняттям достатку. Вважається, що якщо ти багатий, то в тебе й так все є. Хоча пенсійні фонди в США та Європі — одне з джерел добробуту якраз місцевої еліти. Як у нас сформована пенсійна культура саме серед багатих українців?
- Дійсно, багаті люди в Україні, та й в принципі в пострадянських країнах, рідко замислюються про пенсії. Адже гроші зараз є, тому «море по коліно». І, як показує досвід, це помилкова логіка. З різних причин бізнес може змінитися, він може просто збанкрутувати. І що тоді залишиться?
Як приклад: це просто експромт — ось зараз я подумав про те, чим закінчилася історія Березовського. Є хороша книга Петра Авена «Час Березовського». Там описується, що Борис Березовський, бувши одним з найбагатших людей в пострадянському просторі, закінчив життя в боргах, не маючи доходу, який покрив би його витрати навіть на якісь звичайні ...
- ... буденні речі?
- Саме так. Багато хто вважає, що доходи від поточного бізнесу дозволять спокійно себе почувати й на пенсії. Це стереотип, який, на жаль, не підтверджується практикою.
- Це український стереотип або загальний?
- Загальний, на жаль. Але на Заході вже задумалися про те, що потрібно терміново відмовлятися від негативного сприйняття пенсійних програм. Ким би ти не був, бідним чи багатим, пенсійні програми - це просто подушка безпеки, в будь-якій ситуації вона забезпечує нормальне безбідне існування.
- Чому ж тоді до цих програм таке ставлення?
- Ось вам приклад. Колись я брав участь в розробці рекламної кампанії. Вона була адресована жінкам і звучала дуже просто: «Ми не знаємо, чи зустрінете ви свою любов, але пенсію — точно».
Жінки поставилися до неї дуже негативно. Ну яка там пенсія?! Ми хочемо думати про щось світле, красиве, чудове, а ви змушуєте нас думати про пенсію та кінець життя.
Але ж це простий та зрозумілий контраст. Ви дійсно за все своє життя можете й не зустріти любов, але пенсія вас в будь-якому випадку зустріне — хочете ви цього чи ні. І до неї потрібно бути готовим.
Перша причина негативного сприйняття в тому, що люди не хочуть ототожнювати себе з кимось, хто колись стане старим і немічним. Ми хочемо себе такими бачити? Ні, ми хочемо бути красивими, здоровими, успішними й, звичайно, щоб всі нас любили.
Друга причина — саме слово «заощадження» асоціюється у багатьох з економією й тому сприймається негативно.
- Але різниця між пенсійною культурою «там» і «тут», все ж, є. На Заході багато людей після 70-ти можуть дозволити собі багато чого, включно з активними подорожами.
- Розповім історію. Я познайомився в Омані з іранцем. Випадково виявилося, що він навчався в тому ж виші, що й я. Це був військовий інститут. Він переїхав до Швейцарії, став стоматологом, відкрив свою клініку, накопичив багато грошей, побудував будинок, знайшов молоду дружину. Зараз йому приблизно 65 років, і він каже: «Я щасливий, я так багато працював, багато чого досяг і тепер, нарешті, можу дозволити собі пожити».
Тобто чоловік все життя працювала з прицілом, щоб і в поважному віці в нього все було добре з фінансової точки зору. А я подумав: «Як дивно. Наше суспільство живе тільки сьогоднішнім днем».
Про прибутковість і покупки
- Пенсія — це важливо. Але ставки за депозитами вищі, аніж прибутковість пенсійних фондів, а ще ж є інфляція. Як це вирішується?
- Якщо дивитися на статистику середньої прибутковості НПФ за 15 років, вона досить близька до показника інфляції. А тепер візьміть два, три, п'ять хороших НПФ, які працюють не менше п'яти років. Їх прибутковість обганяє й інфляцію, й девальвацію, й депозитні ставки.
- І все ж, розкажіть, будь ласка, докладніше, чому краще обрати фонд, а не депозит?
- По-перше, ці гроші не можна зняти до досягнення передпенсійного віку або в інших випадках, передбачених законом, — інвалідність, виїзд за кордон та ін. Тобто це захист від можливого споживання ваших заощаджень. І це великий плюс.
По-друге, в пенсійному фонді немає податку на прибуток.
І, по-третє, мені ще держава повертає гроші. Порівняємо: ви розмістили кошти на депозиті, а я - в НПФ. Так ось: ви скільки заробили? Середня ставка по депозитах - 15%, мінус податок 18%, мінус 1,5% військового збору. А я заробив ті ж 15% і не плачу з нього ніякі податки. Та ще й держава мені повертає 18% від суми внеску.
Ми бігаємо по банках, щоб заощадити зазвичай 3-5%. Ми вважаємо: «Ага, там один банк дає 17%, інший - 15%, третій - 14%. Піду в перший, без варіантів». А в НПФ ви отримуєте ще більше, і яка цьому є альтернатива?
- А при управлінні НПФ ви розміщуєте кошти на депозитах?
- Так, розміщуємо, й ключовий вектор — в надійні банки.
Ось у мене є приятель, забезпечена людина. Для нього єдиний спосіб збереження грошей — розподіл між десятками банків. Не так давно він мене запитав: «Григорію, в які банки розміщувати?» Я йому порекомендував розміщувати в держбанки й банки із західним капіталом. Він каже: «А які державні?» Я йому перерахував: ПриватБанк, Укргазбанк, Укрексімбанк і Ощадбанк. Проходить якийсь час, дзвінок. Такий незадоволений голос, дуже сердитий.
- Григорію, що відбувається? Я поклав гроші в Укргазбанк, і він збанкрутував.
- Не може бути! У якийсь який банк ти поклав?
- Укргазпромбанк.
- Почекай, я ж тобі сказав в Укргазбанк.
- Так я що там, розбираюся?! У назві було Укргаз, я туди і розмістив.
У нас в управлінні понад сто тисяч рахунків пенсіонерів, ціна подібної помилки для нас величезна. Тому ми розміщуємо кошти тільки в ті банки, які мають прийнятний рівень ризику з точки зору повернення цих коштів.
- Де, крім депозитів, ще розміщуєте гроші?
- Нам все одно куди вкладати, головне — в межах законодавчих обмежень і для отримання максимальної прибутковості. Найнадійніші й найбільш прибуткові інструменти сьогодні – це держоблігації, корпоративні облігації, депозити. Туди й вкладаємо.
- А валюта?
- Валюта наших платежів — гривня, валюта балансу в пенсійних фондах - гривня. Ви отримали в гривні заробітну плату, відповідно в гривні її й перераховуєте в НПФ. А ось керуючий НПФ може інвестувати ці кошти в будь-яку валюту.
Наша стратегія — в активному управлінні. У періоди, коли ми точно впевнені, що девальваційні очікування низькі, ми вкладаємо в гривневі інструменти, щоб отримати більшу дохідність у порівнянні з валютними інструментами. У періоди, коли, навпаки, ми бачимо, що курс буде рости, ми «перевкладаємо» в валюту. Ця практика довела свою ефективність. Якщо подивитися на тривалі інтервали - 5-10 років, то в періоди, коли була девальвація, фонди з активною стратегією завжди випереджали інфляцію.
Наприклад, ваші 100 тис. грн керуючий розмістив на річному доларовому депозиті, ставка за яким була близько 3%. Але гривня за період дії цього депозиту зміцнилася з 28,07 до 27,69. В результаті в гривні ви не заробили навіть очікувані 3%, оскільки прибутковість депозиту з урахуванням зміни курсу складе всього 1,6%. Тобто на початку року у вас було 100 тис., а в кінці — всього на 1600 грн більше.
Ви б сказали: «Григорій, нам це не подобається». А я б відповів: «Почекайте, але ви ж хотіли, щоб ваші кошти були вкладені в надійні валютні інструменти». І ви б сказали те, що говорять і наші клієнти: «А ви б не могли все одно якось збільшити прибутковість?» І ми повертаємося до того, що активне управління дає можливість в будь-якому періоді збільшувати ваші заощадження.
- А наскільки я як клієнт можу підказувати, куди вам варто вкладати мої кошти?
- Ви не можете підказувати. Ви можете голосувати ногами.
- Піти?
- Вам не подобається наш фонд, є 60 інших фондів, перейдіть в той, який вам подобається.
- Я можу сказати, наприклад, ось мої гроші, і я хочу, щоб 10% пішли ось сюди?
- Це формат довірчого управління, але ми ним не займаємося. Ми керуємо фондами.
Якщо ми говоримо про управління портфелем, то тут клієнт може ставити завдання, наприклад, так: «Мої заощадження ось, я хочу не втратити в доларах». Тоді ми даємо рекомендацію. У цій ситуації я б рекомендував вкластися в валютні облігації. Наш фонд облігацій генерує завжди мінімум +5% до базової валютної ставки.
Або, наприклад, клієнт інвестує весь свій заробіток і живе на доходи від інвестицій. В такому випадку я б рекомендував вкласти кошти у відкритий фонд.
Тобто завдання на самому початку роботи — оцінити ваш профіль ризику. З однієї простої причини: якщо це буде зроблено неправильно, чи не буде зроблено, то ви залишитеся незадоволені результатами управління.
- Що входить в поняття профіль ризику?
- Наприклад, якщо у вас не було досвіду управління, це означає, ви не знаєте, як сприймете втрату частини своїх коштів. Отже, на першому етапі вам потрібно вибрати більш консервативний інструмент. Вам можна запропонувати облігації або інструментарій, прив'язаний до інфляції. Плюс цей вибір залежить від ваших цілей: або вас цікавлять програми накопичення, або програми захисту від ризиків, які можуть з вами трапитися. Відповідно, під кожен конкретний випадок обирається стратегія інвестування.
- Ваші клієнти можуть попросити вас інвестувати частину грошей в якісь дуже спекулятивні активи? Наприклад, в той же bitcoin. Є такі люди?
- Ми керуємо активами фондів, у яких є свої стратегії, й клієнт може обрати найбільш відповідну для себе. Якщо стратегія фонду - купувати все, що може принести дохід, то так, тут ми можемо інвестувати й в bitcoin.
- Чи є ще високоспекулятивні й високоприбуткові інструменти?
- Можна звернути увагу на венчурне фінансування. Ми інвестуємо в венчурні проекти на різних стадіях їх розвитку. Наприклад, у нас є об'єкт з переробки сміття, що будується з нуля; є об'єкти, в які ми входили вже на активній фазі їх розвитку - компанії, які виросли з стартапів і швидко завойовують ринок. Серед таких наших інвестицій - Petcube, Hideez і ряд інших.
Про надійність і гарантії
- Хто входить в топ-5 кращих пенсійних фондів за прибутковістю?
- Не хочу себе хвалити, але це факт — це три фонди під нашим управлінням: «Емеріт» (фонд Укртелекому), фонд Укрексімбанку й фонд «Династія». А також фонди «Лаурус» і ПриватФонд.
- Як гарантується надійність та безпека пенсійних вкладів? Яка роль держави в цьому?
- Завдання держави — захистити інвестора від обману, шахрайства, від ризику дефолту. Простежити, щоб керуючий фондом не брав на себе ризики, які може не потягнути. Держава повинна забезпечити профілактику ризиків, наприклад, контроль кваліфікації та репутації керівників, створення конкурентного професійного ринку, законодавчий захист від недбалості в діях керівника й можливого обману.
Про очікування і прогнози
- Повертаючись до теми пенсійного забезпечення, хто повинен формувати пенсійну культуру в нашій країні? Вищий клас?
- Спиратися в цьому процесі треба на середній клас. Стійкість держави, з точки зору макроекономіки, насправді ж не залежить від вищого класу. А середній клас — це підприємці. Наприклад, той же IT-сектор. Це молоді хлопці віком 25-35 років. Вони як раз зараз повинні замислюватися, на чому заробити, куди відкладати і як забезпечити собі майбутнє.
Взагалі формуванням пенсійної культури має займатися держава. Йдеться про розвиток фінансової культури в країні. Про реформу освіти. Уже в школі діти повинні отримувати базові знання про роль грошей, про економіку, про управління активами. З огляду на нашу пострадянську історію, Україна, на жаль, ще не прийшла до такої системи.
В Америці майже кожна десята сім'я володіє капіталом понад мільйон доларів. Й причина проста. Молоді люди, закінчуючи виш, починають відразу відкладати зі своїх перших заробітків. Вони розуміють, що їм потрібно накопичити на будинок, медичну страховку, освіту своїх майбутніх дітей і на пенсію. А у нас були безкоштовна медицина, безкоштовна освіта, й все це певною мірою підштовхнуло нас до того, що ми покладали всю відповідальність за своє забезпечення на державу. Але пенсіонери в Україні вже зіткнулися з тим, що держава не може їх забезпечити всім. Які ще приклади потрібні людям, щоб подбати про пенсії вже сьогодні? Приклади наших батьків і бабусь з дідусями, які отримують мізерну пенсію, мабуть, найбільш красномовні.
- Нас розбестила радянська система? Ти звик, що ти бідний, але при цьому тобі дають якийсь необхідний мінімум?
- У нас скоро президентські вибори. Чого люди очікують від влади? Збільшення зарплати, доходів, пенсії. Тобто ми вважаємо, що держава нам повинна щось дати. Мало хто замислюється про те, що ми повинні платити «білі» зарплати, податки, мати активну життєву позицію і т.і. Ми повинні самі працювати й створювати.
Давайте подивимося на очікування в західних країнах. Вони там такі: дайте мені свободу, свободу вибору, прийняття рішень і можливостей. Чому говорять: «Америка - велика країна»? Тому що вона нічого не дає, великою мірою. Все, що вона дає, — це свобода підприємництва. Роби все, що хочеш, головне, щоб по закону. І що критично важливо — тобі ніхто не заважатиме.
Мій друг довгий час жив в Англії, повернувся сюди й каже: «Я двадцять років жив в Лондоні, я не бачив податкового інспектора. Я відправляв декларацію й все. Тепер я повернувся додому й не розумію, чому весь мій час в Україні зараз займає спілкування з податковою. Як ви тут робите бізнес?»
- З очікуваннями суспільства все зрозуміло. А які очікування у ринку на цей рік?
- Ринок колективних інвестицій досить маленький, професійних компаній у сфері управління активами стає все менше. Всього компаній з управління активами близько 300, але 90% з них все-таки працюють у сфері венчурного фінансування й фінансування будівництва. І тільки решта 10% — це компанії, які займаються управлінням публічними пенсійними фондами й фондами колективних інвестицій.
Для українського локального ринку минулий рік був досить хорошим. Зростання ставок по ОВДП та врегулювання питань оподаткування стимулювало зростання вкладів в держпапери практично в 4 рази. Вклади в облігації внутрішньої позики збільшилися до 6 млрд на кінець року.
- Які головні зовнішні ризики Ви зараз бачите для української економіки і як наслідок — для групи?
- Зовнішні чинники, такі як протистояння Китай-США, зміна зовнішньої політики Штатів, Brexit та інші - поки що не сильно позначаються на нашій економіці. Але ось що дійсно домінує в ній, так це внутрішній політичний фактор. Нинішній рік — рік президентських і парламентських виборів, внутрішні й зовнішні інвестори завмерли в очікуванні їх результатів і в надії на продовження економічних реформ в країні.
Про себе й бізнес
- Які пенсійні інструменти є у Вас особисто?
- У мене є два пенсійних рахунки.
- Давно?
- Давно, понад 10 років. Я роблю це з двох причин: для свого особистого добробуту й для того, щоб стежити за роботою бізнесу. Моя задача, чим би я не займався, перевірити це на собі.
Коли це твої гроші, ти в будь-якому випадку думаєш, а як вони там працюють, а де б я це міг подивитися, а де всі ці довідки, а як задекларувати й т.д.? І тоді ти можеш розповідати це клієнтам не в теорії, а на практиці.
