Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
2 серпня 2019

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

ЯК НБУ КУПУЄ ДОЛАРИ І КУДИ ДІВАЄТЬСЯ ГРИВНЯ

Нацбанк активно купує валюту на міжбанку, але гривні в економіці не стає більше. Чому?

 

Національний банк України регулярно виходить на валютний ринок з покупкою долара. Поповнюючи таким чином міжнародні резерви, регулятор створює додаткову гривню. З початку 2017 року чиста купівля перевищила $4,7 млрд або 126 млрд грн, однак гривнева ліквідність у банківській системі не зросла пропорційно, а навпаки, зменшилася на 15 млрд.

 

Куди ж дівається гривня, яку Нацбанк витрачає на купівлю валюти?

 

"Нереальні" гроші

 

Розповсюджене в народі уявлення про емісію грошей через фізичний випуск нових, хрустких банкнот є помилковим. Збільшення гривні в обігу Нацбанком відбувається виключно безготівково. Окрім згаданої вище купівлі валюти, є ще два канали – купівля облігацій уряду та видача кредитів комерційним банкам. Цей механізм працює й в зворотну сторону – при продажу валюти, погашенню облігацій та поверненню рефінансування, обсяг гривні в банках скорочується.

 

Відбувається це тому, що центральному банку будь-якої країни, який має свою суверенну валюту, не потрібно її звідкись брати для здійснення цих операцій. Викуповуючи $10 млн у комерційного банку, Нацбанк просто збільшує суму коштів цього банку, що обліковуються на його кореспондентському рахунку, відкритому в НБУ. Або навпаки, її зменшує, продаючи валюту.

 

Подібно тому, як клієнти банку можуть тримати частину своїх коштів у комерційному банку на поточному рахунку для розрахунків між собою, а решту – зберігати на депозиті, на який вони отримують проценти, так комерційні банки розподіляють належні їм гривні між кореспондентськими рахунками в НБУ та його депозитними сертифікатами.

Значна частина економіки (близько 40% ВВП) перерозподіляється через бюджет (державний та місцеві) й соціальні фонди. Сотні мільярдів гривень мігрують з банківської системи у формі податків та платежів й повертаються назад через видатки. Однак через канал Казначейства з банківської системи вийшло на 75 млрд більше, ніж повернулося.

Оскільки змінювати кількість гривні в обігу може Нацбанк, то й різницю слід шукати саме там. З 2017 року Міністерству фінансів України довелося повернути майже 50 млрд грн старих боргів за ОВДП із 380-мільярдного портфелю державних облігацій, який належав Нацбанку на початку 2017 року.  Нацбанк не має законного права фінансувати бюджет, але може викуповувати облігації в комерційних банків, які, в свою чергу, купують їх на аукціонах Мінфіну.

 

Нацбанк відмовився від такої практики в 2017-му, й через погашення "нацбанківських" ОВДП обсяг гривні лише зменшується. Крім виплат за основною сумою боргу, Мінфін сплачує ще й відсотки, але справедливо буде зауважити, що співмірна сума повертається щороку у вигляді неподаткових надходжень до бюджету – перерахувань прибутку НБУ за попередній рік.

 

Також останнім часом помітна практика купівлі чи продажу урядом валюти в Нацбанку, в залежності від того, у якій валюті потрібно робити платежі в конкретний момент. Так, у травні майже $1 млрд зовнішніх виплат було профінансовано за рахунок обміну гривні. Такі операції також змінюють обсяг національної валюти в обігу.

 

Від НБУ до Укрпошти. Куди і як "подорожує гривня"

 

Рефінансування банків – видача їм кредитів Нацбанком під заставу активів наробило галасу в українських ЗМІ. Найбільші видачі кредитів спостерігалися в періоди криз 2008/09 та 2014/15, коли в банків закінчувалася ліквідність для розрахунків з вкладниками, які масово вимагали повернення своїх коштів.

 

По мірі того, як вимоги до застави за такими кредитами стали жорсткішими, а ціна кредиту перестала бути нижчою за ринкову, банки почали звертатися за такими кредитами лише у випадку гострої необхідності. А при першій можливості – повертати кредити. Працюючі банки повернули з 2017 року майже на 14 млрд більше кредитів НБУ, ніж залучили, а загальний обсяг заборгованості складає менше 9 млрд грн.

Ще 55 млрд грн в той чи інший спосіб перекочували з безготівкової форми у готівку. Попри значний ріст популярності безготівкових платежів, українці продовжують знімати через банкомати близько половини доходу, який отримують на свої банківські картки. Якщо сюди додати, наприклад, пенсії, які через Укрпошту отримують пенсіонери у готівці, зарплати в конвертах та популярність готівкових заощаджень, то стає зрозуміло, чому банки вимушені обмінювати в Нацбанку безготівкову гривню на друковану. З іншого боку, співвідношення обсягу готівки в обігу до розмірів економіки продовжує знижуватися й знаходиться на історично найнижчому рівні в 10,5%.

 

А от такого каналу зменшення банківської ліквідності, як "видані в економіку кредити", в природі не існує. Часто доводиться чути критику, що Нацбанк витискає з ринку всю ліквідність на депозитних сертифікатах, не даючи банкам видавати підприємствам кредити. Ні, при видачі кредиту ліквідність в банківській системі не зменшується, та її кількість залишиться незмінною до моменту, поки не заплатять податки, знімуть готівку чи її обсяг не зміниться в інший описаний спосіб.

 

_____________

 

Автор: Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

 

Джерело: Ліга
 

Iншi новини