- Торговельні операції
- Всі продукти
- Безпоставкові валютні форварди
- Депозитарна установа
- Страховим компаніям
Коли ICU почала співробітництво з VR Capital Group у сфері міжнародних фінансів і чому ви вирішили спільно увійти в такий непрофільний для фінансистів бізнес як “зелена енергетика”?
Макар Пасенюк: З Річардом ми знайомі з 1999 року, коли я працював у банку ING, а він саме тоді заснував VR Capital Group. Наш перший спільний проект — угода з реструктуризації зовнішнього боргу України. З того часу ми доволі часто перетиналися, були співінвесторами різноманітних фінансових інструментів.
Ситуацію в альтернативній енергетиці ми почали вивчати незалежно один від одного. Дивлячись на певні тенденції на фінансових ринках, ICU уже якийсь час розглядає можливості інвестування в реальний сектор.
Крім того, ми віримо, що майбутнє — за альтернативною енергетикою. До того ж, створені для залучення інвестицій в “зелену” енергетику в Україні умови, це, як на мене, — найуспішніший проект зі створення інвестиційного продукту на рівні держави.
Більш того, Україна є підписантом Паризької кліматичної угоди, наша держава взяла на себе ряд зобов’язань зі зменшення викидів. У серпні 2017 року Кабінет міністрів прийняв нову енергетичну стратегію України на період до 2035 року: “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”, де альтернативній енергетиці і залученню інвесторів у цей сектор відведена суттєва роль. Тому перспективність вкладень у відновлювальні джерела енергії (далі — ВДЕ) — поза всяким сумнівом.
І ми вважаємо, що це правильна стратегія, оскільки на сьогоднішній день в Україні 65% електроенергії (далі — “е/е”) генерується з використанням імпортних ресурсів — вугілля, газу, ядерного палива. Розвиток незалежної електрогенерації дозволить зробити країну більш стійкою і, в середньостроковій перспективі, скоротити платіжний дефіцит.
Розкажіть про ваші спільні проекти.
Річард Дейтц: Зараз у нас три спільні проекти на різних стадіях реалізації. Перший — Кам’янець-Подільська сонячна електростанція (СЕС) на 64МВт (управляюча компанія — “Подільськенерго”), яку ми відкрили 19 березня. Інвестиції у цей проект склали $55 млн, а робота СЕС дозволить скоротити викиди СО2 на 67 тис тон на рік.
Другий проект — сонячна електростанція на 35 МВт у Херсонській області (управляюча компанія -- “Солар Капітал”), вона також уже побудована і найближчим часом почне працювати.
Незабаром також буде завершено децентралізований проект, що складається з 11 станцій середнього розміру, які розташовані в Миколаївській області. Сумарна пікова потужність цього проекту — біля 127 МВт.
Таким чином, загальна потужність трьох наших партнерських проектів, які будуть запущені цього року — 225МВт, а загальна сума інвестицій — на рівні $180млн.
Які ваші відчуття від роботи за результатами реалізації перших “зелених” проектів в Україні?
Річард Дейтц: Я би назвав наш перший досвід доволі успішним. Поки що завершено будівництво лише Кам’янець-Подільської СЕС, і можу зауважити, що всі складові цього проекту не викликали ніяких питань.
Не було нюансів, з приводу яких традиційно виникає занепокоєння інвесторів (зокрема, своєчасне митне оформлення імпортного обладнання і повернення ПДВ). Підрядники все виконали згідно з графіком, на основних етапах ми отримували регулярні звіти, робота проводилася прозоро. На сьогоднішній день ми можемо стверджувати, що все було зроблено на доволі високому рівні і з точки зору якості будівництва. Хоча, звичайно ж, це тільки час покаже, адже термін роботи обладнання — 20-25 років.
Макар Пасенюк: Я також був здивований, наскільки узгоджено пройшла вся робота, починаючи від імпорту панелей і закінчуючи будівництвом. У наших трьох проектах задіяні дві провідні українські EPC-компанії — KNESS і Rodina – Enerparc AG. Спільно з колегами з VR Capital Group ми контролювали якість роботи.
А з проблемою підключення станцій до енергосистеми не стикалися?
Макар Пасенюк: Усі розуміють, що ситуація з підключенням залежить від завантаженості мереж в конкретному регіоні. У Хмельницькій області загалом ніяких труднощів з підключенням нема, усі роботи, за які відповідав оператор розподільчої системи і НЕК “Укренерго”, було виконано і в обумовлені терміни, і в рамках початково затверджених бюджетів.
У Херсонській області ситуація складніша, і там ще продовжується робота. В ідеалі для нас доцільно було би побудувати саме там до 300 МВт, але зараз із-за обмежень з підключенням такої можливості нема. Цим і обумовлено той факт, що на великій ділянці землі ми поки що будуємо всього лиш 35МВт.
Що стосується Миколаївської області, то там потужності обмежені, але поки що проблем з підключенням потрібних нам об’ємів не було.
Думаю, що ситуація з нестандартним приєднанням до енергосистеми цього року загалом покращиться. Частково це пов’язано з тим, що прийняте наприкінці 2018 року рішення НКРЕКП стосовно методики нестандартного під’єднання робить ринок підключень цивілізованішим і передбачуванішим.
Антимонопольний комітет на початку року дозволив VR Capital Group придбати у кіпрської Volterra Energy Group три українські проекти з будівництва СЕС...
Річард Дейтц: Так, паралельно з ICU ми співпрацюємо з іншими українськими партнерами, зокрема з Volterra Energy Group. З ними ми побудували вже біля 20 МВт.
Поки що йдеться про розвиток тільки сонячної енергетики, а наскільки вам цікаві інші напрямки відновлювальної енергетики?
Річард Дейтц: Насправді ми почали вивчати “зелений” сектор в Україні з проектів у вітроенергетиці. З певних причин ми переключились на сонячні електростанції, ці об’єкти виглядали краще з точку зору реалізації на той момент. Проте роботу над “вітром” ми продовжуємо, нам це також цікаво і привабливо, сподіваємося, що в найближчому майбутньому зможемо побудувати в Україні і вітроелектростанцію (ВЕС).
Стратегія VR Capital Group з присутності на українському ринку відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) — партнерство?
Річард Дейтц: Поки що усі проекти ми здійснюємо спільно з українськими партнерами. Це має сенс на початковому етапі входу на ринок, місцеві компанії добре розуміють особливості галузі і роботи в ній, це великий плюс. Ми або отримуємо контроль, або працюємо на паритетних засадах 50% на 50%, як з ICU. Проекти у вітроенергетиці ми також будемо реалізовувати виходячи з принципів спільного інвестування.
Який горизонт планування ваших інвестицій?
Річард Дейтц: Як і будь-який інший інфраструктурний проект, інвестиції в об’єкти альтернативної енергетики довгострокові. Ми не робили би інвестицій, якби твердо не вірили в Україну і в її програму реформ у майбутньому.
Наша першочергова задача — формування портфелю СЕС з ICU і управління ним протягом усього терміну роботи станцій.
В останні два роки в Україні різко збільшилася активність у ВДЕ і особливо — у сонячній енергетиці. Як ви оцінюєте ризики ретроспективного зниження “зеленого тарифу”, чи будете ви очікувати затвердження закону про “зелені” аукціони для прийняття рішень стосовно подальших інвестицій?
Річард Дейтц: Ми повністю підтримуємо ідею нового закону — запровадження нової системи ціноутворення для відновлювальної енергетики. Вважаю, що встановлений для стимулювання розвитку сектору “зелений” тариф своє призначення виконав, запустив розвиток ринку і залучення інвестицій. Але, зрозуміло, вічно така система існувати не може. До того ж, технології дешевшають, конкурентоздатність ВДЕ зростає, і цю тенденцію також треба враховувати.
Ми вважаємо, що нова система ціноутворення (процедура аукціонів) є правильним наступним кроком для України і ми очікуємо прийняття і підписання закону.
Не дивлячись на те, що разом із системою аукціонів тариф, очевидно, буде нижчим, для нас це не означає припинення інвестицій у галузь. Прогнозую, що після впровадження “зелених” аукціонів ринок відновлюваних джерел енергії все ще буде конкурентним, і ми здійснюватимемо нові інвестпроекти.
А от щодо можливого ретроспективного зниження “зеленого” тарифу, то, на нашу думку, таке рішення було би величезною помилкою. Реформи повинні відбуватися з дотриманням принципу верховенства права. А це означає, що встановлені свого часу правила не можуть мінятися заднім числом.
Ми регулярно спілкуємося з представниками української влади (депутатами і членами уряду), а також з міжнародними фінансовими установами, і знаємо з перших уст, що сьогодні в Україні практично ніхто не підтримує такого зниження.
Усі розуміють, що таке рішення може кардинально погіршити інвестиційний клімат у країні. Тому ми такого рішення не очікуємо, хоча, звичайно, в оцінюванні ризиків цей пункт є.
Макар Пасенюк: Ще раз підкреслю, що розвиток ВДЕ в Україні — перший масштабний проект держави зі створення інвестиційного продукту. У 2014-2018 роках, у складний політичний і економічний для країни період, коли ніхто не рвався вкладати кошти в українську економіку, у відновлювальну енергетику було інвестовано $2.4млрд. У 2019 році очікується ще біля $2млрд.
Зараз до нас заходять крупні компанії зі світовим іменем, приносять крупний капітал -- Total, NBT, Scatec Solar, Acciona Energia, Akuo Energy та інші.
Тому це нонсенс так вибудовувати державну політику — спочатку запрошувати допомогти виконати взяті на себе державою зобов’язання з дотримання кліматичної угоди, а після того як люди проінвестували — відмовлятися від своїх слів. Тим більше, що з-поміж кредиторів “зелених” проектів — міжнародні фінансові інституції, такі як ЄБРР, який тільки минулого року вклав у сектор в районі $300млн, Європейський інвестиційний банк, європейські державні і приватні інвестфонди.
Відмова від домовленостей — неправильно як зі стратегічної точки зору, так і з інших причин — починаючи з дотримання верховенства права і формування іміджу України як надійного партнера, якому можна довіряти. Без цього ні про які інвестиції в економіку не може навіть іти мови, адже інвестиції — основний драйвер економічного зростання у тих фіскальних умовах, які склалися.
Крім того, це неправильно з точки зору забезпечення стабільності банківського сектору. За рахунок добре прогнозованих грошових потоків у галузі і низького кредитного ризику, українські банки активно його кредитують і ефективно розміщають пасиви. На альтернативну енергетику припадає біля 3,5% від загального кредитного портфеля українських банків, а це біля $1,1млрд. Рівень прострочень — один з найнижчих, і 100% портфелю — у валюті. А це, з-поміж іншого, дозволяє банкам платити вищу ставку за депозитами.
Чи пропонує ICU типовий проект заводу з переробки несортованих побутових відходів для спільного інвестування?
Макар Пасенюк: Щоби пропонувати технологію для спільного інвестування її спочатку треба “обкатати”. Для України технологія МБО-Т (механічна, біологічна і термічна обробка і переробка твердих комунальних відходів) є інноваційною. Такого досвіду у нас в країні немає. Тому спочатку нам треба закінчити завод, який ми будуємо в Житомирі, і тоді цю відтестовану бізнес-модель ми зможемо пропонувати для потенційного спільного інвестування.
Ми розраховуємо запустити завод до кінця цього року, а робити якісь висновки за результатами ми зможемо, очевидно, тільки наприкінці 2020 року. Це доволі динамічний бізнес, велика кількість чинників впливає на його роботу. Спочатку треба подивитися, як покаже себе технологія — такий підхід більш відповідальний з точки зору партнерських стосунків і власного ризик-менеджменту.
Нам самим спочатку треба понабивати собі ґулі і тільки після цього запрошувати сюди партнерів. Хоча сам напрямок я вважаю дуже цікавим і перспективним.
Які ви бачите можливості для відкриття гуртового ринку електроенергії, що заплановане на липень цього року?
Річард Дейтц: Ми чекаємо лібералізації ринку, щоби побачити, як він буде працювати. Зрозуміло, що ми вивчаємо суміжні галузі, у тому числі, energy storage, це цікавий сектор, за ним майбутнє.
Коли у нас з’явиться солідний парк потужностей ВДЕ, а особливо, якщо серед них будуть не тільки СЕС, а й ВЕС, думаю, ми почнемо розглядати і інші ринкові сегменти.
І насамкінець, у світлі майбутніх президентських і парламентських виборів в Україні, хочеться запитати: як ви оцінюєте політичні ризики з точки зору іноземного інвестора?
Річард Дейтц: Як і в будь-якого інвестора у нас є певні побоювання з цього приводу. Зрозуміло, що ми враховуємо такі ризики. Але для нас головне, щоби незалежно від того, хто прийде до влади, Україна зберегла курс на розвиток економіки і орієнтацію на стратегію розвинутих країн. За нинішньої ситуації, як нам здається, ризик зміни цього напрямку є дуже незначним.
______________________
Джерело: ІА «Интерфакс-Україна»