ЗНОВУ ДО СПРАВИ. ЧИ ВІДНОВИТЬСЯ РИНОК КОРПОРАТИВНИХ ОБЛІГАЦІЙ
Банки та компанії тестують перші післякризові випуски корпоративних облігацій. Чи має це сенс?
Після закінчення активної фази очищення банківського сектору, інвестори почали шукати нові варіанти підвищення дохідності. Спочатку вони перейшли з депозитів до ОВДП, а тепер зацікавилися корпоративними облігаціями у гривні.
Чи мають перспективу такі інвестиції?
Згадуємо матчастину
Український ринок корпоративних облігацій «помер» після кризи 2008-2009 років, коли багато боржників просто перестали обслуговувати свої зобов’язання не лише за кредитами, а й за облігаціями. У 2011-2012, за рахунок активної участі банків у випуску облігацій та попиту з боку нерезидентів, відбулося незначне відродження ринку, проте і цей період швидко закінчився.
А після цього стався «банкопад», який ще більше посилив недовіру до будь-яких корпоративних інструментів. У результаті, інвестори «сховалися» в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) і депозитні сертифікати НБУ.
Зараз починається відновлення. Як правило, ринок тягнуть за собою великі емітенти, проте у нас не зовсім стандартна ситуація. Кому наразі простіше привабити капітал: невеликим компаніям чи капітальним позичальникам – велике питання.
Наприклад, великим емітентам важко залучити кошти в необхідному обсязі (як правило, це 0,5 – 4 млрд грн), оскільки сам ринок корпоративних облігацій сьогодні вкрай невеликий і поглинути випуски на суму більше 150-200 млн грн (без участі держбанків та нерезидентів) йому буде нелегко.
З іншого боку, у невеликих випусків (30-50 млн грн) є інша проблема: такі облігації є апріорі менш ліквідними. В якості об’єкта для інвестицій їх розглядає вкрай невелика кількість учасників – охочих вкластися в зобов’язання не дуже відомих «імен», як правило, не так уже й багато.
До початку реальних переговорів з інвесторами оцінити попит на облігації конкретної невеликої компанії важко. Я би виділив декілька критеріїв, які суттєво впливають на успіх розміщення.
Кредитоспроможність. Компанія повинна вміти доводити свою спроможність обслуговувати сьогоднішні та майбутні зобов’язання – на основі історичних даних, бізнес-планів, опису своєї бізнес-моделі та ін. Наявність звітності, підтвердженої аудитором з хорошою репутацією, є плюсом.
Кредитна історія. Вміння та бажання компанії (і акціонерів) виконувати свої зобов’язання, що підтверджено успішним подоланням криз 2008-2009 та 2013-2015 років, буде сприяти попиту на облігації компанії.
Розмір. Випуски облігацій розміром меншим за 30 млн. грн майже нецікаві ринку.
Прозорість. Інвестори завжди цікавляться іменами власників бізнесу, а також їх репутацією.
Рецепт не для всіх
Перевага ринку облігацій полягає в тому, що ви можете привабити кошти інституційних інвесторів (страховий компаній, пенсійних фондів та інвестиційних фондів), оминаючи посередництво банків. Це не означає, що вони одразу запропонують вам ресурси дешевші, ніж банки. Просто з розвитком ринку облігацій у банків з’являється конкуренція, а в компанії та інвесторів – альтернатива банківським кредитам та депозитам.
Як правило, на ринок облігацій виходять компанії, що не можуть залучити достатньо фінансування в банках з будь-яких причин (не влаштовує ставка, об’єм, терміни фінансування, застави) або такі, які хочуть диверсифікувати свої джерела фінансування. При цьому, навряд чи компаніям треба буде сильно переплачувати за диверсифікацію. Якщо компанія може залучити в банку кошти під 13-14% річних у гривні, а на ринку облігацій пропонують 19%, це означає, що їй варто залучати кредити в банку.
У деяких випадках облігації взагалі не виглядають оптимальним інструментом, так як вони виставляють емітенту ряд серйозних вимог. Витрачати ресурси, кошти та час на їх виконання – така гра не завжди того варта. Наприклад, вимоги до розкриття інформації, проходження аудиту, подання звітності — все це може бути необов’язковим, зважаючи на специфіку роботи конкретної компанії. У таких випадках варто розглянути альтернативні способи фінансування, такі як факторинг, відтермінування, кредити, векселі, залучення інвесторів у капітал та ін.
Цільова аудиторія
Я не думаю, що сьогодні ставки за облігаціями будуть нижчі за кредитні. На цьому етапі вони, скоріше, навпаки, будуть трохи вищими – банки, зазвичай, знаходяться у комфортнішій позиції. По-перше, кредити, як правило, забезпечені заставами. По-друге, банки висувають до позичальників багато супутніх вимог: потрібно перекласти свої обороти на рахунки банку-кредитора та підписатися на інші види банківських послуг (валютні операції, зарплатні проекти). До того ж, за кредитними договорами банки можуть оперативно відреагувати на зміну ситуації у боржника – зменшити кредитний ліміт, вимагати дострокове повернення боргу та ін.
У той же час, у власників облігацій аналогічних можливостей набагато менше. Тому такий варіант залучення позикового капіталу є цікавим, у першу чергу, компаніям, що обмежені в наданні прийнятного забезпечення. На нашому ринку це, насамперед, державні компанії, роздрібні мережі та агрохолдинги.
Основні інвестори в корпоративні облігації – банки, страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди. Фізичні особи на цьому етапі навряд чи будуть цікавитися корпоративними облігаціями, щонайменше, через різне оподаткування доходів від ОВДП та корпоративних облігацій: на доходи за ОВДП не накладається податок на доходи фізичних осіб, а за корпоративними облігаціями діє податок у розмірі 18%.
За наявних дохідностей ОВДП на рівні 17% дохідність корпоративних облігацій повинна бути не меншою за 20% річних, щоби забезпечити фізособі той же дохід після виплати податків. А враховуючи те, що ОВДП надійніші та ліквідніші за корпоративні облігації, — інвестувати в них фізособам найближчим часом буде невигідно. Навіть у період «розквіту» ринку корпоративних облігацій у 2005-2007 роках, фізособи не були його активними учасниками.
Варто зазначити, що фізособи все ще шукають еквівалент банківським депозитам і вже працюють з ОВДП. Якщо будуть відмінені пільги з оподаткування ОВДП, вони стануть більше уваги приділяти ринку корпоративних облігацій. Якщо ні, то найближчим часом ми побачимо ріст інвестиційних фондів, які будуть приваблювати кошти фізичних осіб та інвестувати їх в облігації.
Невирішені проблеми
Без вирішення проблеми захисту прав кредиторів казати про масове інвестування і про масштабні довготривалі інвестиції в корпоративні облігації немає сенсу. Втім це не означає, що потенційним емітентам, які вже зараз готові виходити на ринок зі своїми паперами, треба чекати, поки в парламенті приймуть усі необхідні закони.
По-перше, законодавство не стоїть на місці, частина ініціатив усе ще реалізується, а НКЦПФР поступово покращує свою законодавчу базу.
По-друге, необхідно виводити на ринок тих емітентів, які вже зарекомендували себе як надійні позичальники. Важливо розміщувати їх облігації, торгувати ними і звикати працювати з цим інструментом в принципі, підвищувати його ліквідність, залучаючи маркетмейкерів.
По-третє, можна удосконалювати проспект емісії, включаючи до нього вимоги з розкриття інформації, ковенанти (юридичне зобов’язання здійснювати певні дії або утримуватися від них. – Ред.) та інші умови додатково до мінімально передбачених законом.
Варто розуміти, що ринок облігацій ніхто не створить за вас – андерайтерів, емітентів, інвесторів. Для того, щоб навчитися плавати — спочатку треба зайти у воду.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________
Руслан Кільмухаметов, керівник відділу випуску боргових цінних паперів, ICU
Джерело: www.finance.liga.net/ekonomika/opinion/snova-v-dele-vozroditsya-li-rynok-korporativnyh-obligatsiy © Інформаційне Агентство ЛIГАБiзнесIнформ
