ЦІННІ ПАПЕРИ. ЯК ЗАКРІПИТИ ТА ПРИМНОЖИТИ ІНТЕРЕС ДО НИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ
Робота інвестора-нерезидента на українському фондовому ринку має багато складнощів. Уявіть собі, що ви представник якого-небудь іноземного банку чи фонду та вирішили вкластися в українські облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Порівнюючи з альтернативними варіантами дохідність, яку можуть дати ці цінні папери, справді, дуже приваблива. Залишається лише зайти на фондовий ринок України. І саме тут вас підстерігають великі труднощі.
Для початку потрібно створити інвестиційний рахунок в банку, рахунок в цінних паперах в депозитарній установі та укласти брокерський договір з торговцем цінних паперів. Ціла інфраструктура. Для її створення необхідно пройти ідентифікацію та верифікацію в трьох установах. Це три об’ємні пакети документів, які доведеться надсилати у кожне із них.
Процедура ідентифікації передбачає переклад всіх документів українською мовою з подальшим апостилюванням, тобто легалізацією. Верифікація клієнта передбачає особисту зустріч із уповноваженим представником інвестора для посвідчення особи та звірки оригіналів документів. Якщо ви представляєте відому міжнародну компанію та, відповідно, маєте великий досвід роботи на інших ринках, це може здатися вам повним абсурдом. Проте цим справа не обмежується.
Вже в процесі роботи при кожній угоді ви повинні надавати інструкції, заявки, розпорядження всім учасникам. Це також досить трудомісткий процес, що супроводжується великим документообігом, в основному, в паперовому вигляді. Є над чим подумати перед тим, як вплутатися в таку вигідну справу, чи не так?
Тим не менше, останнім часом була визначена тенденція до значного зростання закордонних внесків в українські цінні папери. Згідно статистики НБУ, до початку осені 2017 року, об’єм коштів, що були вкладені нерезидентами в ОВДП, складала близько 600 млн грн. На початок березня, тобто всього за пів року, сума виросла у більш ніж у 20 разів! Наразі це більше 13 млрд грн.
Найактивнішими іноземними інвесторами на ринку ОВДП є великі міжнародні банки. Під облігації, що були придбані на українському внутрішньому ринку з дохідністю в діапазоні 14,5-16,5% на різні терміни, вони випускали кредитні ноти (CLN), що пропонувалися інвесторам закордоном, які готові виходити в гривневі ризики на рівнях від 12,75% до 14,28%.
Кредитні ноти – це інструмент свого роду непрямого придбання ОВДП, котрі, звичайно ж, спрощують покупку іноземному інвестору. Проте, якби кінцеві покупці самі заходили на український ринок, то дохідність їх інвестицій могла би бути вищою на 1-2,5%. Не заходять через бюрократичні перешкоди, один лиш опис яких зайняв декілька перших абзаців.
Щоб спростити обслуговування клієнтів і дати їм можливість інвестувати в широкий асортимент продуктів, в загальносвітовій практиці роботи на фондових ринках сформувалося поняття номінального утримувача (глобального кастодіана). По суті, це посередники, які представляють інтереси свого клієнта на ринках різних країн. Серед них такі ж авторитетні компанії, як Deutsche Bank, BNY Mellon, BNP Paribas, JP Morgan та інші.
Україна, на жаль, знаходиться поза зоною їх дії та, як наслідок, поза зоною уваги багатьох великих інвесторів. Лише тому, що у вітчизняному законодавстві не було передбачено поняття «рахунку в цінних паперах номінального утримувача». Цей рахунок належить клієнту, а враховувати цінні папери на ньому має право посередник.
Звичайно ж, поява такої можливості в нашому правовому полі дуже спрощує інвестування нерезидентів в локальні цінні папери. На український фондовий ринок, який зараз практично повністю заповнений місцевими інвесторами, прийшли б і зарубіжні фонди. А це набагато більші капіталовкладення на десятки мільйонів доларів.
З іншого боку, великий попит дозволив би і Мінфіну дешевше залучати кошти. Якщо ставки стануть нижче, зменшиться й вартість обслуговування держборгу. Це буде означати менше навантаження на бюджет. Крім цього, для держави знімаються валютні ризики, так як облігації купуються в гривнях. Тобто, у всіх відношеннях це win-win.
Минулого року за участі Національного депозитарію України, НКЦПФР, НБУ та професійних гравців фондового ринку було розроблено відповідний проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій». Він передбачає обов’язкову публікацію інформації про кінцевих власників цінних паперів, що повинно сприяти прозорості фондового ринку.
27 лютого він був прийнятим у першому читанні та, наразі, проходить наступні стадії законотворчої процедури. Також, належить ще виконати багато роботи щодо побудови інфраструктури ринку під майбутнє нове законодавство і активної комунікації з інвесторами від обличчя як держави, так і учасників ринку. Проте, безсумнівно, прийняття цього закону стане одним із основних кроків, що дозволить нам бути конкурентоспроможними у боротьбі за міжнародні інвестиційні ресурси.
______________________________________________
Євгенія Грищенко, начальник відділу брокерського обслуговування кліентів ICU
Джерело: https://focus.ua/opinions/392930/ «Фокус»
