ICU ПІДВЕЛА ПІДСУМКИ UKRFINFORUM18: УКРАЇНА ПОВЕРТАЄТЬСЯ НА ІНВЕСТИЦІЙНІ РАДАРИ
Українська економіка виходить з кризи і стає дедалі цікавішою для інвесторів. З одного боку, завдячувати слід проведеним реформам та макроекономічній стабілізації всередині країни, з іншого — прагненням інвесторів отримати високу дохідність. Тема місця України в глобальній боротьбі за фінансовий ресурс стала однією з найважливіших на Українському Фінансовому Форумі (#UkrFinForum2018), організованому групою ICU в Одесі.
«Після подій 2013-2014 років від економіки країни майже нічого не лишилося, країна успадкувала безліч проблем. Але непопулярні та складні в реалізації реформи, які провели Уряд, Національний банк та інші регулятори, вже призвели до величезних позитивних змін. І Україні стало легше змагатися за капітал. Україна лише стала на шлях досягнення стабільності, але нам вже є що запропонувати інвесторам», — заявив Макар Пасенюк, керуючий партнер ICU, відкриваючи Український Фінансовий Форум 2018.
У контексті залучення інвестицій на Форумі багато говорилося про роль держави. Це також залежить від того, про які саме інвестиції йде мова. Раяд Юсуф, керуючий директор Goldman Sachs, умовно поділив інвесторів на три основні групи. «Перша категорія — ті, хто вкладає кошти в суверенні єврооблігації», — відзначив фінансист в ході панельної дискусії.
Ця група інвесторів вже заявила про себе. За підрахунками ICU, лише портфель нерезидентів в ОВДП за рік збільшився з 2,2 млрд грн до 7,4 млрд грн, досягаючи на піку позначки 14,5 млрд, -- і цей об’єм ще далекий від граничного. «Зараз умови в Україні для приходу нерезидентів покращуються. Зокрема, важливою подією стало прийняття закону про номінального утримувача, який суттєво спростить для іноземців роботу з українськими цінними паперами. Іншим важливим і очікуваним нововведенням має стати відкриття доступу іноземним інвесторам до ОВДП через міжнародний розрахунковий депозитарій Clearstream», — переконаний Костянтин Стеценко, керуючий партнер ICU.
Українські суверенні та корпоративні єврооблігації також мають попит: «Зараз дохідність українських паперів дуже цікава з точки зору інвесторів у порівнянні з пропозиціями інших розвиткових ринків», — сказав Володимир Осаковський, головний економіст по Росії та СНД Bank of America Merrill Lynch.
Михайло Галкін, кредитний стратег Goldman Sachs, хоч і вказав на певний страх з боку інвесторів, усе ж високо оцінив перспективи України: «Сьогодні наші клієнти надають перевагу заощадженню, а не отриманню прибутків, тому обережно вкладають кошти у розвиткові ринки. Але мій улюблений клас активів – це якраз кредити для ринків, що розвиваються. Тут ви можете легко збільшити свої активи в п’ять разів. Я ще не бачив жодного іншого активу, який показував би кращі результати. При цьому статистика втрат за цими активами є мінімальною. Розвиткові ринки змагаються за інвестора як на конкурсі краси. На цьому конкурсі пакет України виглядає гарно — це пакет з великим індексом повернення. Можна отримати 7-9% за євробондами», — сказав він під час панельної дискусії на #UkrFinForum2018.
Друга категорія інвесторів за класифікацією Раяда Юсуфа — внутрішні . Їх поки що не так багато. Однак локальні інвестори звикли до ситуації у країні, вона їх не відштовхує. Найважливішою є третя категорія – ті, хто забезпечує прямі іноземні інвестиції. Це інвестори, які купують і будують тут заводи. Ось для них, перш за все, якраз і важливі реформи і саме за цей клас інвесторів конкурують розвиткові ринки.
На думку Макара Пасенюка, роль держави у залученні прямих іноземних інвестицій не має обмежуватися створенням необхідних умов через запровадження реформи. Саме держава повинна створювати та надихати великі інвестиційні проекти, розвивати державно-приватне партнерство, зокрема, у галузях сільського господарства, енергетики та інфраструктури. Пан Пасенюк зазначив, що одним із найшвидших інструментів залучення щонайменше $15-20 млрд може бути продаж державних сільськогосподарських угідь площею 10 мільйонів га.
Кейю Джин, професор Лондонської школи економіки, припустила, що саме інфраструктура дала найбільшому з emerging markets, Китаю, поштовх до успіху: «На мою думку, великий внесок зробила якісна інфраструктура. Але щоби забезпечити інфраструктуру, потрібен великий капітал та інвестиції. При цьому інфраструктурні проекти мають великі ризики, бо вони дуже дорогі і розрахувати віддачу від інвестицій складно. Тому часто розвиткові країни не можуть собі дозволити таких інвестицій, не можуть розвивати інфраструктуру».
Цьогоріч на Українському Фінансовому Форумі вперше окремо обговорювали ще один клас активів — українські стартапи. Роман Нікітов, директор підрозділу з венчурних інвестицій ICU, зазначив, що нова, технологічна економіка в меншій мірі залежна від макроекономічної ситуації. "Надаючи послуги, залучаючи кошти західного капіталу в стартапи, Україна інтегрується до західного світу швидше, ніж на політичному чи державному рівні. Враховуючи усі нюанси радянського та пост-радянського минулого, Україна в класичній економіці займає досить слабкі позиції зі своїм низьким ВВП та неефективним виробництвом. Але у новій економіці, де правлять Google, Facebook та Amazon, Україна входить у першу двадцятку. Українські спеціалісти здобули визнання у Кремнієвій долині, вони англомовні, мобільні, не обмежені у доступі до інформації, мають хорошу репутацію та досвід роботи з найбільшими технологічними корпораціями за найвищими стандартами", — сказав він.
Сьогодні Україна – одна з найкращих країн світу, щоби започаткувати технологічний бізнес, переконаний Ярослав Ажнюк, CEO Petcube. “Тут дуже багато людей, які мають якісні знання у великій кількості сфер. У нас, мабуть, чи не найдешевша у світі освічена робоча сила. За ті самі кошти, за які у Сполучених Штатах можна побудувати компанію, в Україні можна побудувати п’ять. Нарешті, в Україні зараз виросло покоління людей, які прагнуть до прогресу, вони мотивовані та готові довести світу, що вони варті більшого”.
_________________________
Джерело: https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/icu-podvela-itogi-ukrfinforum2018-ukraina-vozvrashchaetsya-na-radary-investorov-1176784.html «Сьогодні» (c)
