ЩО ДАСТЬ НАМ МОНЕТА В 10 ГРИВЕНЬ
Заміна дрібних номіналів монетами створить незручностей для кишень українців, але дозволить заощадити на постійній заміні банкнот.
Фактично Нацбанк показує, що він вірить в довгострокове збереження купівельної спроможності гривні. Інакше, в карбуванні монет не буде економічного сенсу.
Собівартість карбування монети є вищою, ніж друку банкноти. Але паперові гроші дрібних номіналів дуже швидко перетворюються в пом‘яті папірці - в середньому, "одинички" і "двійки" потребують заміни щороку, а то й частіше. Мабуть кожен, кому доводилось їздити в наших "прекрасних" маршрутках, звертав увагу на кашу, в яку перетворюються банкноти у водія після передавання по салону. Хрусткі нові гривні швидко стають брудними і зношеними, і щоб призупинити цей процес, їх замінюють монетами, які, хоч і додають зайвої ваги кишеням, служать десятиліттями. Зручно це чи ні для громадян, але для банкното-монетного двору буде економія фарби та паперу.
Проте, економія коштів на друку можлива тільки у випадку, якщо гривня зберігає свою платоспроможність хоча б протягом 10 років. В ситуації, коли ціни зростають шаленими темпами, монет, як правило, не карбують – тут би встигати друкувати нулі на паперових. В дев’яностих металевих купонів не було – лише пам’ятні монети 200 тис. та мільйон карбованців, які випускались невеликим тиражем, і більшість українців, я гадаю, ніколи їх не тримали в руках. Для того, щоб заощадити запланований мільярд гривень, необхідно, щоб інфляція в найближчі роки знизилась з поточних 14% до менш як 5%. У випадку збереження високої інфляції, монети почнуть карбувати більш прості – з дешевшого металу чи меншого розміру, а то й перестануть випускати взагалі.
Хто їздив закордон, байдуже по безвізу чи ні, помічав, в кишенях назбирувались монети, за які можна щось придбати, а не просто зберегти як сувенір. Найвищий номінал обігової монети в Чехії становить 50 крон (63 гривень), в Польщі – 5 злотих (38 гривень), в Угорщині – 200 форинтів (20 гривень). Звичайно, рівень заробітних плат, як і рівень цін в Україні, суттєво інший. Як вірно і те, що періодично в цих країнах спостерігалась висока інфляція, в результаті чого нові банкноти замінювались монетами. Але все ж на протязі тривалого періоду ці валюти зберігали свою купівельну спроможність, як і європейська валюта із монетами в €1 та €2, які в обігу знаходяться ще з 2002 року. Тому, карбування монет високих номіналів було виправданим.
Таким чином, випуск монет в 10 гривень – заявка від Нацбанку, що ці гроші будуть засобом платежу в 2030, а не аналогом сьогоднішніх 10 копійок. Зважаючи на вітчизняні реалії, зробити це буде ой як не просто!
"Ходить на рівні з дзвінкою монетою" - так писали на перших паперових гривнях сторіччя тому. Хоча із зміною уряду, який їх випустив і приймав для сплати податків, паперові гроші втрачали купівельну спроможність. Монети, будучи виготовленими з срібла чи золота, зберігали хоча б деяку купівельну спроможність за рахунок вартості металу. Сьогодні ж все навпаки. Українці не дуже раді, що в їх кишенях тепер дзвенітимуть п‘ятірки чи десятки. Навіть, якщо вартість металу і перевищує номінал цих самих монет, як у випадку з дрібнішими номіналами. Часи змінюються.
Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU
Джерело: https://biz.nv.ua/ukr/experts/demkiv/shcho-dast-nam-moneta-v-10-hriven-2457795.html
НВ.Бізнес.
