ЄВРОПА НА КАРАНТИНІ: ЯК КОРОНАВІРУС ВПЛИНЕ НА ЕКОНОМІКУ ЄС ТА УКРАЇНИ
Найближчі дні стануть вирішальними для оцінки, у наскільки глибоку кризу потрапила економіка ЄС. А разом із нею – і українська.
Ще донедавна складалося враження, що поширення коронавірусу (COVID-19) вдалося локалізувати в Китаї заходами безпрецедентного та жорсткого карантину. Однак кількість нововиявлених захворювань в інших країнах, передусім у Південній Кореї та Італії, почала стрімко збільшуватися.
А за останні вихідні стало зрозуміло, що Європі загрожує повторення китайської епідемії, адже спалах помітили запізно, коли кількість інфікованих вже стала значною. А відповідно, влада європейських країн спізнилася із введенням обмежень на пересування, довгий час залишаючи кордони відкритими, а населення – мобільним.
А отже, на нас чекає величезна кількість інфікованих в Європі, США й, можливо, у решті світу.
"Коронавірус – це дурня, яка навмисне роздута медіа", – доводилося чути неодноразово. Справді, кількість смертей від ускладнень, викликаних звичайним грипом, щороку складає десятки тисяч людей. Але є ключова відмінність – смертність. Для COVID-19 це 1-3%, що в 15-50 разів вище за звичайну застуду.
Досить широкий діапазон, та й цифри поки не остаточні, адже епідемія ще триває й десятки тисяч людей залишаються інфікованими, а кількість фатальних випадків продовжить зростати, навіть якщо нові зараження припиняться.
Але й панікувати, скуповуючи туалетний папір напередодні кінця світу, не варто. Дійсно, хвороба забирає життя пацієнтів старшого віку значно частіше, ніж молодих, особливо дітей. Але перехворіти нікому не хочеться, і навіть здорові люди ризикують потрапити в халепу, залишаючись тижнями на карантині.
Незважаючи на те, що ми далеко від епіцентрів захворювання, вплив вірусу відчувається через сповільнення ділової активності.
Коли спалах обмежувався Китаєм, економісти намагалися оцінити, які виробничі ланцюжки зачепить продовження довгих "вихідних" у Піднебесній.
Сьогодні ми спостерігаємо, як один за одним вводять обмеження на пересування в Західній Європі. Це означає, що працівники в кращому разі працюють дистанційно, або, якщо це неможливо, простоюють. Першими постраждали авіалінії – через заборону авіаперельотів у райони спалаху чи відмову пасажирів від ідеї подорожувати.
Наступними страждають готелі та кафе, оскільки туризм та бізнес-подорожі різко скорочуються. Призупинення виробництва зменшує попит на сировину для нього, а отже, ціна на неї падає.
Цінова війна навколо нафти додала паніки на світових ринках. Ціна на чорне золото стрімко впала, а з нею з’явилися побоювання, що й інші сировинні товари подешевшають. І це все на тлі зниження ділової активності через COVID-19.
Для української економіки епідемія загрожує падінням обсягів експорту, виражених у валюті.
На жаль, вітчизняна економіка продовжує залишатися сировинною, й левову частку експорту займають товари з низькою доданою вартістю – залізна руда, метали та сільгоспсировина.
Зростання курсу долара до гривні цього тижня викликане в першу чергу побоюваннями, що через падіння цін у країну заходитиме менше валюти. Оскільки велика частина наших повсякденних покупок – імпорт, який купується за ту ж валюту, то утвориться дефіцит валюти, й ринок відрегулює себе встановленням курсу на новій позначці.
Окреме побоювання викликає і гордість сьогоднішньої економіки – галузь ІТ. Всупереч спробам держави її підтримати, галузь росте й розвивається, приносячи економіці більше валюти, ніж прокачка газу – російського національного "дастаянія".
Враховуючи негативні настрої на ринку, втікання грошей з ризикованих активів до "тихих гаваней", існує ризик, що великі та не дуже компанії скоротять на деякий час витрати на ІТ. В першу чергу – за рахунок аутсорсу, яким займається більшість українських айтішників.
Та найбільше валюти в країну приносять звичайні заробітчани, які за минулий рік перерахували та привезли в Україну сумарно $14 млрд. Для порівняння – сумарний обсяг експорту товарів та послуг всієї економіки минулого року склав майже $64 млрд.
Хоча заробітчани – це жінки та чоловіки, яких не злякати труднощами, навіть вони можуть виявитися безсилими проти вірусу.
Якщо в містах та селах Італії робота просто зупиниться, то можливості заробляти будуть обмежені. На момент написання цієї статті вірус майже не зачепив Польщу та Чехію – ключові напрямки української трудової міграції.
В пізньому Середньовіччі епідемія чуми, яка лютувала в Європі, майже оминула Польщу – тамтешнє бездоріжжя стримувало поширення зарази, оскільки час, необхідний для подолання відстані між містами, був більший за інкубаційний період хвороби, й проблема вирішувалася сама собою.
Сьогодні ми говоримо про зовсім іншу, модернову Польщу, й ризики розповсюдження зарази на територію нашого західного сусіда досить великі.
Як великі й виклики, що стоять перед Україною.
_________
Автор: Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU
Джерело: Європейська Правда
