- Торговельні операції
- Всі продукти
- Безпоставкові валютні форварди
- Депозитарна установа
- Страховим компаніям
Чому інвестиції у борги втрачають актуальність
Першопричиною стрімкого зростання цін на золото стала невизначеність, викликана коронакризою. Карантинні обмеження, падіння мобільності і споживання наносять глобальній економіці збиток, масштаб і тривалість якого поки що не піддається оцінці.
У періоди такої високої невизначеності інвестиції починають масову втечу в «безпечні гавані» — активи з найменшими ризиками втрати вартості. Такими «безпечними гаванями» завжди традиційно вважалися держоблігації США та інших розвинених країн, а також золото.
Як правило, перевага віддавалася держпаперам. Адже вони, на відміну від золота, ще й приносять купонний дохід. Зараз же безпрецедентне за обсягом «друкування» грошей і високий попит на держпапери нівелювали цю перевагу.
Обсяг боргових інструментів з від’ємною дохідністю за останні шість місяців зріс за рядом оцінок до $12-14 трлн.
Володіючи такими інструментами до їх погашення, інвестори замість отримання доходів фактично несуть витрати. Частка таких інструментів в глобальному портфелі боргу зросла до 20%. Ще близько 40% займають інструменти з дохідністю 0-1%. В результаті золото стає більш популярним серед інвесторів. І цій популярності також сприяють надії на подальше подорожчання металу.
Інвестиційний попит на золото грає зараз головну роль в зростанні його ціни. Попит на золото, як на промисловий метал або ювелірну прикрасу, в умовах економічної рецесії і падіння споживання зараз вкрай низький, але не має значного впливу на цінову динаміку. Адже навіть напередодні кризи промислове споживання становило всього близько 10% загального попиту на золото.
Три причини «золотого» ралі
Так само, як і інші активи, золото може переживати як цінові злети, так і падіння. Ще свіжі в пам'яті інвесторів посткризові 2010-11 рр.: тоді глобальна фінансова криза стала основним двигуном золотих котирувань, які з кінця 2007 р. до вересня 2011 р. більш ніж подвоїлися до історично рекордної на той час позначки в $1 900.
Але в міру відновлення фондових ринків популярність золота падала, і вже до кінця 2011 ціна на нього обрушилася майже на 20%.
Нинішньому ціновому підйому золота притаманне багато нових особливостей, які роблять його унікальним. Перш за все, це відкрите питання термінів приборкання пандемії і тривалості її згубного впливу на економіку.
Ця невизначеність ще може ивалий час тримати фінансові ринки в напрузі і змушувати держави підтримувати національні економіки безпрецедентними грошовими вливаннями.
Це також означає продовження безпрецедентно м'якої політики центробанків і низькі відсоткові ставки. А отже, зростання обсягів боргових інструментів з від’ємною дохідністю — небаченого явища для 2010-11 рр. — продовжиться.
Ще одна особливість поточного золотого ралі — очікування долара, що слабшає. Зараз в цих очікуваннях експерти майже одностайні. До таких висновків їх підштовхує:
Важливу роль також відіграють побоювання інфляції на розвинених ринках в результаті швидкозростаючої грошової маси. Незважаючи на те, що більшість аналітиків вважають прискорення інфляції малоймовірним в найближчому майбутньому, самого існування таких ризиків вже досить, щоб застрахуватися від них зараз, в тому числі за допомогою збільшення частки золота в інвестиційних портфелях.
Таким чином, можна говорити про те, що процес нарощування інвестиційними керуючими позицій в золоті поки ще далекий від завершення. Про це може свідчити і той факт, що частка золота в глобальному портфелі активів зараз становить 0,6%, в порівнянні з майже 1% у 2013 р.
Кому цікаве золото в Україні
Для більшої частини українців інвестиції в золото поки що залишаються маловиправданими. Найбільш негативну роль тут відіграють низька ліквідність ринку, значна різниця між ціною покупки і продажу банками і відсутність гарантій на депозити в золоті з боку Фонду гарантування вкладів.
У цих умовах найбільшу вигоду від часткової диверсифікації в золото можуть отримати лише власники великих інвестпортфелів вартістю від декількох мільйонів.
____________
Автор: Олександр Мартиненко, голова департаменту з корпоративного аналізу групи ICU
Джерело: Мінфін