НОВА ТОРГОВЕЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ: ЯКІ НАСЛІДКИ ДЛЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ МАТИМЕ УГОДА США ТА КИТАЮ

США та Китай "поставили на паузу" майже дворічний торговельний конфлікт.

Угоду, підписану президентом США Дональдом Трампом і віцепрем'єром Китаю Лю Хе, охрестили першою фазою більш значного договору, який в майбутньому має повністю врегулювати суперечності обох сторін.

Чи означає це, що критичну фазу конфлікту пройдено і його остаточне розв'язання – це справа найближчого часу? Чи прискорить тепер зростання світова економіка? Чи виграє від перемир'я Україна?

На жаль, однозначної відповіді на ці запитання досі немає. Проте певні висновки зробити все ж можна.

Тож варто розглянути, які наслідки матиме американсько-китайська угода, в тому числі для України. 

В очікуванні другої фази

Хоча підписання першої фази угоди й зменшило страхи бізнесу та інвесторів щодо подальшої ескалації конфлікту, у них є маса причин залишатися обережними.

Вочевидь, досягнуті домовленості не відповідають початковим амбіціям адміністрації США. Залишилися в силі більшість імпортних мит на американські та китайські товари загальною вартістю понад $570 млрд на рік.

Як і раніше, невирішеними є такі важливі для США проблеми, як використання Пекіном промислових субсидій для просування свого експорту і кібершпигунство. Залишилася без уваги масштабна китайська програма "Made in China 2025", яка ставить за мету глобальне домінування країни в низці високотехнологічних галузей за допомогою субсидій та пільгового кредитування.

Наступна фаза угоди якщо і буде укладена, то, швидше за все, після листопадових виборів президента США, тобто вже не в цьому році.

Затишшя увесь цей період не гарантоване.

Негативне ставлення до Китаю в США зростає, причому незалежно від партійних уподобань, віку і рівня освіти американців. Імовірність того, що посилення жорсткої позиції щодо Китаю буде використано для боротьби за американського виборця, дуже висока – особливо в разі невиконання першої фази угоди.

Усе це варто помножити на фактор непередбачуваності та спонтанності дій нинішньої американської адміністрації.

Як це вплине на світову економіку?

Більшість експертів зараз очікують невеликого прискорення світового економічного зростання в 2020 році. Не останню роль в цих очікуваннях відіграють надії на те, що підписання першої фази угоди і ослаблення напруги в американо-китайських відносинах поліпшать бізнес-настрої та інвестиційний клімат.

Разом з тим зберігається тенденція недооцінки експертною спільнотою негативного впливу торговельної війни на глобальну економіку.

Перш за все, падіння попиту в США на китайські товари, що опинилися під ударом мит, набагато перевершує очікування: за спостереженнями US Census, воно сягає 30-40% з початку 2019 року, а це втричі більше, ніж спочатку передбачалося в моделях Федеральної резервної системи США.

При цьому заміщення імпортом з інших країн відбувається лише частково. Падіння поставок до США своєю чергою викликає зниження попиту китайських експортерів на сировину і комплектуючі.

Більшість країн, які зуміли наростити свій експорт в США, все одно опинилися в програші через зниження попиту на їхні товари з боку Китаю.

Як наслідок, знижуються обсяги міжнародної торгівлі і страждають в першу чергу економіки країн, орієнтованих на експорт, зокрема Німеччини – головного локомотива економіки ЄС.

Уповільнення зростання споживання негативно впливає на сектори торгівлі, послуг, транспорту та промислового виробництва. Компанії по всьому світу скорочують інвестиції в бізнес через підвищення ризиків і перебудовують канали поставок.

Повністю оцінити збитки від торговельного конфлікту практично неможливо через складність і взаємозалежність складових світової економіки, яка продовжує відчувати спричинений конфліктом ефект доміно.

Тому є побоювання, що економіка ще повністю не відчула всієї завданої конфліктом шкоди.

Нова реальність для України

Україна поки залишається однією з небагатьох країн, яким торговельний конфлікт приніс більше користі, ніж шкоди.

Найзначніший негативний ефект припав на гірничо-металургійний комплекс через зниження попиту на зовнішніх ринках і падіння цін на сталь. Але це було з надлишком компенсовано зниженням світових цін на нафту і газ.

Зусилля центробанків щодо підтримки розвинених економік і проти наслідків конфлікту дали приплив іноземного капіталу в корпоративні та державні боргові папери, зміцнення курсу гривні, зниження інфляції та зростання внутрішнього споживання.

Якщо торговельний конфлікт і мав якийсь вплив на торгівлю України з США та Китаєм, то він був радше позитивний.

Експорт українських товарів до Китаю за 11 місяців 2019 року зріс на 70%, склавши 7% від всього експорту, в порівнянні з 5% у 2018-му.

Зусилля українського бізнесу щодо використання величезного потенціалу китайського ринку приносять свої плоди. Можливо, також зіграло роль і заміщення китайцями імпорту американської агропродукції.

Експорт до США від конфлікту не виграв, знизившись на 12% за 11 місяців 2019 року, до $0,9 млрд, переважно за рахунок металургійної продукції. При цьому дефіцит України в торгівлі з обома країнами продовжує зростати, але це швидше є наслідком зростання внутрішньоукраїнського попиту.

Підписання першої фази угоди навряд чи принесе значне полегшення українським металургам. Мита, запроваджені як США, так і Китаєм на продукцію машинобудування, продовжують діяти і разом з уповільненням припливу прямих інвестицій послаблюють сталеві ринки. В результаті ціни на сталь за підсумками цього року можуть ще більше знизитися.

А ось українські агроекспортери можуть зіткнутися з новими ризиками через закріплені угодою зобов'язання Китаю збільшити протягом двох років закупівлі американської сільгосппродукції на $32 млрд порівняно з 2017-м.

За 11 місяців 2019 року український АПК виручив $1,8 млрд від експорту до Китаю, що склало понад половину вартості всього українського експорту до цієї країни.

Практично всі види українських продуктів, що експортуються до Китаю, включно з основними – зерном і олією, входять до переліку зобов'язань Китаю із закупівлі товарів США.

Незважаючи на велику ємність китайського ринку, привілейоване становище американських експортерів все ж здатне значно порушити взаємодію попиту і пропозиції, дискримінувати продукцію з інших країн аж до порушення принципів і правил Світової організації торгівлі.

У такій ситуації експортери з країн з невеликою політико-економічною вагою можуть стати першочерговими жертвами зміни пріоритетів.

* * * * *

Перша фаза угоди дала світовій економіці перепочинок. Однак багато проблем залишаються невирішеними, а перемир'я – хитким.

Більш того, двосторонній характер домовленостей створює загрозу нових дисбалансів на світових ринках. Негативний вплив від досі чинних фінансово-торговельних санкцій та нова ескалація протистояння залишаються серед головних ризиків для світової економіки цього року.

Реалізація цих загроз може вплинути на Україну набагато сильніше, ніж в році минулому.

________

Автор: Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій, ICU

Джерело: Європейська Правда