ЧОМУ ЗЛЕТІЛИ ЦІНИ НА ГАЗ В ЄВРОПІ ТА ЧОГО ЧЕКАТИ ДАЛІ?
За минулий тиждень місячні ф’ючерси на природний газ на європейському хабі TTF злетіли на 38% і становили нафтовий ціновий еквівалент у більш ніж $560 за барель.
Всього за серпень ціни на газ зросли майже на 80%. Цей стрибок став можливим, головним чином, завдяки ринковій паніці й страхам повного припинення поставок російського газу до Європи. Втім, навіть якщо врахувати всі проблеми з постачанням, нові цінові рівні цін на газ вочевидь вже вийшли за межі будь-якої економічної доцільності.
Протягом останніх місяців газпром докладав значних зусиль, щоб тримати європейський газовий ринок розжареним до межі. З червня російський газовий монополіст обмежив прокачку газу до Європи через трубопровід Північний потік 1 до 40% потужності. Пояснював газпром це нібито несправною турбіною Siemens, яку західні санкції не дозволяють повернути на компресорну станцію.
Водночас росіяни не поспішали компенсувати скорочення роботи ПП-1 більшими обсягами через білоруський або український газопроводи, не кажучи вже про явну сумнівність таких технологічних пояснень. Втім з подальшою ескалацією, потреба в якихось обґрунтуваннях здається взагалі відпала: і ось вже скорочення постачань французькій Engie газпром пояснює «суперечками через деякі контракти». Тому попередження про повне призупинення роботи ПП-1 з 31 серпня на три дні Європа сприйняла як сигнал готуватися до зими без російського газу — ф’ючерсні ціни сягнули вгору. Сам газпром не поспішав заспокоювати ринки, і, навпаки, напророкував на зиму цінові рівні вже у $4 000/тис. куб. м. І, о диво, не пройшло й два тижні, як ціни вже майже дісталися $3 700/тис. куб. м.
Між тим впродовж усього цього шаленого ралі запасу в європейських газосховищах швидко зростали навіть за умови вкрай обмежених російських постачань. Станом на 28 серпня, газосховища вже були заповнені майже на 80%, на 1% вище ніж у середньому за останні п’ять років. Це свідчить про те, що катастрофічного дефіциту на фізичному газовому ринку немає. Навіть якщо добитися цього європейці спромоглися, в тому числі, за рахунок старту кампанії жорсткої газової економії і скорочення газоємних виробництв. За розрахунками Міжнародної енергетичної агенції споживання газу в ЄС за перші п’ять місяців цього року впало на 11%. Допомогло також потужне зростання імпорту скрапленого газу морем: в Capital Economics оцінюють збільшення обсягів за перше півріччя на 55%.
Отже головним рушієм цінового ривку стали спекуляції, або, іншими словами, очікування. Ринок розігрівався не тільки зусиллями самого газпрому, але й численними представниками західних ЗМІ, аналітиками і трейдерами, які чи то за збігом обставин, чи то свідомо виявилися потужними союзниками росіян. Одним із найнещодавніших елементів масованої панічної інформаційної кампанії став наратив про те, що вже накопичених солідних запасів газу може вистачити хіба що на пару місяців, хоча при цьому скромно замовчуються такі додаткові фактори, як економія споживання і зростання імпорту зрідженого газу.
В умовах такої тотальної енергетичної війни дивовижною виглядає пасивність європейських регуляторів, які, здається, з цілковитою апатією донедавна спостерігали за «свічкою» цін на газ та електроенергію. І це теж стало однією з причин цінового вибуху. Можливо для них було б доречним вивчити досвід китайських регуляторів, які ще нещодавно застосовували цілий арсенал ринкових і адміністративних засобів, щоб загасити спекулятивні хвилі на ринку залізної руди, металів і вугілля.
Втім, начебто, керуючі органи ЄС таки виходять з заціпеніння, адже вирішили, нарешті, вжити надзвичайних заходів з обмеження росту цін в енергосекторі. Навіть просто оголошення цих намірів без конкретних деталей допомогло газовим цінам на біржах на початку цього тижня впасти відразу на 20% — ще одне свідчення того, що велика частка цінового зростання не мала ніякого обґрунтування.
Звичайно, нинішнього ралі цін не сталося б, якщо б не існувала і потужна фундаментальна причина — висока залежність Європи від імпорту російського газу. І через цю фундаментальну причину ціни на європейський газ у найближчій перспективі залишаться на надзвичайно високих рівнях, хоча й навряд чи близько замовлених газпромом $4 000. Для її усунення Європі знадобиться неабияка політична воля добиватися більшої газоефективності і розвивати альтернативні шляхи забезпечення енергією. І згідно зі спостереженнями деяких фахівців галузі, така воля наразі є.
_______
Автор: Олександр Мартиненко, голова департаменту групи ICU з корпоративного аналізу
Джерело: НВ
