УКРАЇНА МАЄ ПРИШВИДШИТИ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ – ГОЛОВНІ ТЕЗИ UKRAINIAN FINANCIAL FORUM 2017
Ukrainian Financial Forum, організований інвестиційною групою ICU, третій рік поспіль став основним майданчиком для економічних дискусій в Україні. Протягом двох днів понад триста найвпливовіших фінансистів та політиків з усього світу провели 12 тематичних панельних дискусій, на яких обговорили такі гострі питання, як перспективи розвитку вітчизняної та світової економіки, хід реформ в Україні, стан банківського сектору, створення умов для залучення інвестицій.
Заступник директора аналітичного департаменту МВФ Джонатан Девід Остри у своїй вступній промові на відкритті Ukrainian Financial Forum 2017 наголосив, що основою будь якого економічного зростання є зменшення нерівності. На його думку, фіскальна консолідація у період зростання може дорого коштувати країні, оскільки це підвищує нерівність і водночас гальмує темпи зростання у короткій перспективі, що є дуже актуальним для України.
Таку тезу підтримав і колишній міністр Греції Яніс Варуфакіс. Головними світовими проблемами він вважає зростання бідності, збільшення державного та приватного боргу і зменшення рівня інвестицій. Він наголосив, що Україні не можна загравати з неплатоспроможністю, а Греція показала Україні яскравий приклад того, як не потрібно реструктуризувати борги. Варуфакіс впевнений, що держава не може вийти зі стану банкрутства за допомогою нових кредитів, якщо вони надаються в умовах зменшення національного доходу.
Професор економіки Прінстонського університету Маркус Бруннермайєр у своєму виступі наголосив: якщо Україна хоче в майбутньому вступити до ЄС, вона повинна розуміти його внутрішню політику, тому присвятив свою промову різниці підходів Німеччини та Франції у формуванні економічної політики ЄС.
Експерти відзначили позитивні зміни в Україні та успішне втілення реформ, але палкі дискусії викликав темп їх проведення. Іноземні експерти підкреслили, що зміни могли б відбуватися набагато швидше, якби в окремих гілок влади була б на те відповідна воля. Заступник голови Адміністрації президента України Дмитро Шимків не погодився з такою думкою та заявив, що у демократичній країні перетворення не можуть бути швидшими.
«Ми не можемо одночасно будувати демократію та вимагати від президента примушувати парламент голосувати за окремі питання», – сказав Дмитро Шимків.
Дещо іншу думку стосовно реформ висловив міністр фінансів Олександр Данилюк. Він переконаний, що Україні вдалося здійснити за попередні три роки багато змін, але населення поки що бачить лише труднощі і не встигло оцінити результати цих перетворень. Міністр додав, що Україна не повинна зупинятися на півдорозі та має пришвидшувати реформування.
Серед пріоритетних реформ спікери форуму виділили антикорупційну, земельну та пенсійну. Крім того, гостро стоїть питання реформи податкової служби та медичної галузі, а також приватизації і створення служби фінансових розслідувань та реформування державної виконавчої служби.
Обговорюючи антикорупційну реформу учасники форуму наголосили, що впровадження Антикорупційного суду є тимчасовим рішенням, і висловились за абсолютне викорінення корупції в судах. Земельну реформу, на думку експертів, потрібно проводити негайно, адже вона має стати драйвером економіки, будучи найбільшою частиною українського експорту. Так, керуючий директор групи ICU Макар Пасенюк наголосив під час Ukrainian Financial Forum, що продаж землі, яка знаходиться у державній власності, може принести Україні 10-15 млрд доларів, а ця сума співставна з обсягом усієї програми МВФ чи валютних резервів НБУ.
Чи не найбільше занепокоєння викликало у міжнародних експертів те, що українські парламентарі досі не розглянули пенсійну реформу, а особливо поправок до неї. На думку спеціалістів, важливим є як своєчасність зміни пенсійної системи, так і запровадження другого рівня – обов’язкового накопичувального пенсійного страхування. Саме персоніфіковані відрахування мають стати важливою складовою пенсійного забезпечення у майбутньому, і настав той час, коли треба брати відповідальність і впроваджувати його, — сказала народний депутат Наталія Веселова.
Напередодні фінансового форуму Україні вдалось здійснити вдале ринкове розміщення єврооблігацій з рекордними параметрами: обсягом 3 млрд дол та терміном на 15 років. У свою чергу Макар Пасенюк наголосив на пріоритетності залучення акціонерного капіталу в країну, а не боргового. Нарощування боргів може призвести до суттєвого перевищення відношення державного боргу до ВВП і, як наслідок, - до припинення співпраці з МВФ. Він також додав, що приватизація повинна стати потужним сигналом для тих, хто ще стоїть перед вибором, чи інвестувати в Україну.
Найбільшою проблемою в залученні інвестицій в Україну учасники Ukrainian Financial Forum назвали зарегульованість і унеможливлення участі на ринку нерезидентів. Керуючий директор групи ICU Костянтин Стеценко вважає, що потрібно негайно покращувати інфраструктуру, роблячи її простішою і доступнішою для усіх бажаючих. Це дозволить залучити значно більше інвесторів в Україну. "Якщо ми хочемо, щоб до нас приходили інвестиції, нам треба збудувати рейки, і бажано такої самої ширини, що і в Європі", - сказав Костянтин Стеценко.
Не менш важливим рішенням для України спеціалісти назвали очищення банківського сектору. Учасники форуму зазначали, що це суттєво змінило банківський ринок країни, але без розчищення балансів банків процес залишається далекий від завершення. Так, сьогодні на балансах платоспроможних, неплатоспроможних та іноземних банків знаходиться близько 40 млрд дол. непрацюючих кредитів. Найгостріші дебати почалися, коли зайшла розмова про викуп непрацюючих кредитів самими позичальниками. ФГВФО дотримується думки, що не можна обмежувати коло потенційних покупців, та краще продати за 10-20% кредит позичальнику, ніж роками воювати за нього, втрачаючи кошти. Натомість позиція НБУ є більш категоричною: продаж кредитів позичальникам дає чіткий сигнал для всіх інших не платити за своїми зобов’язаннями, а розраховувати на викуп із дисконтом.
У порівнянні з минулими роками дуже знизився градус обговорень навколо валютної лібералізації. Зняти напругу допомогли кроки НБУ з послаблення та зняття ряду валютних обмежень, а саме новий законопроект «Про валюту» покликаний замінити застаріле валютне регулювання, що діє з 1993 року. У разі прийняття цього закону НБУ відмовиться від ліцензування окремих видів операцій, обмежившись встановленням граничного порогу для конкретних операцій – за аналогією з лімітом у 50 тис дол на інвестиції за кордон для фізичних осіб. Законопроект не прописуватиме конкретні валютні обмеження, але даватиме право Нацбанку впроваджувати такі обмеження, якщо в майбутньому цього вимагатиме ситуація.
Обговорюючи економічний розвиток України і підвищення конкурентоспроможності, експерти підкреслили важливість розвитку товарних бірж. Біржі є важливим інструментом хеджування цінових ризиків для українських виробників і можуть допомогти їм знизити вартість кредитного фінансування від банків. А банки, в свою чергу, буде приваблювати більша ліквідність і краще управління ризиками. Найважливіший напрямок роботи для України з розвитку товарних бірж — подальше вдосконалення регулювання і розробка ф’ючерсних інструментів.
Ще однією темою, яка обговорювалася на Ukrainian Financial Forum, було корпоративне управління. На думку експертів, Україна поступово переходить до світових стандартів корпоративного управління. Однак, оскільки українські компанії з різних причин намагаються не дотримуватися світових норм (принцип comply or explain), їх доводиться закріплювати у законодавчих актах. Крім того, під час дискусій було визначено головну мету незалежної наглядової ради — вона має регулювати відносини між акціонерами та менеджментом і діяти відповідно до поставлених перед компанією завдань.
Темою завершальної панелі форуму був ринок криптовалют. Панелісти проаналізували можливості та загрози, які несе поява і розвиток цього ринку. Думку про біткойн висловили два головних регулятори України – НБУ та НКЦПФР. Так, заступник голови НБУ Олег Чурій заявив, що Нацбанк не визнає біткойн валютою, оскільки він не має центрального емітента, тому НБУ не може визнати біткойн та інші криптовалюти платіжним засобом на території України. Глава НКЦПФР Тимур Хромаєв наголосив, що Комісія готова, але не має права розглядати криптовалюти як фінансові інструменти, а для вирішення ситуації слід прийняти відповідні закони, які давали б їй можливість застосовувати санкції до недобросовісних гравців ринку. Але всі учасники панелі визнали, що технологія блокчейн має великі перспективи та має розвиватися.
Довідка:
Організатором Ukrainian Financial Forum є інвестиційна група ICU. У цьому році співорганізатором форуму стали Київська школа економіки (KSE), Bloomberg, USAID, АУФТ.
Група ICU (www.icu.ua) є незалежною інвестиційно-консалтинговою групою, яка спеціалізується на ринках Центральної та Східної Європи. Заснована у 2006 році.
