МИ ПЕРЕБУВАЄМО НА ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ОСТРОВІ, ЗВІДКИ ПРАКТИЧНО НІКУДИ ПЛИСТИ — КЕРУЮЧИЙ ДИРЕКТОР ICU
Доки уряд шукає, з якого боку підійти до пенсійної реформи, щоб все-таки її здійснити, ринок вже почав готуватися та накопичувати потужності, щоб взяти в ній участь. Наприклад, на початку місяця інвесткомпанія ICU придбала в Ощадбанку КУА-АПФ «Трійка Діалог Україна» компанію, яка належить до трійки лідерів з обслуговування недержавних пенсійних фондів. Про те, для кого компанію було придбано, а також на чому сьогодні можна заробити на українському ринку та на що ставити у майбутньому, Delo.ua дізнавалося у керуючого директора ICU Костянтина Стеценка.
Нещодавно ви уклали угоду з українською дочкою «Ощадбанку Росії» щодо придбання «КУА-АПФ «Трійка Діалог Україна». Для кого здійснювалася ця угода — для ICU чи клієнта?
Для ICU. Ми є однією з найбільших в Україні компаній з обсягу активів публічних фондів під управлінням. І ця угода відповідає нашим планам з нарощування активів під управлінням, про що ми висловлювалися ще на початку року.
Чи означає це, що ICU готується до пенсійної реформи?
Так. Нам цікаво взяти участь у впровадженні другого рівня пенсійної реформи. Це великий і перспективний проект.
Чи є інші фонди, які компанія планує придбати?
Ми здійснює низку переговорів щодо консолідації ринку недержавних пенсійних фондів.
Чим ви наразі торгуєте?
Ми завжди мали фокус на боргових ринках. Ми також активно розміщуємо вільну ліквідність на депозитах надійних банків. У тестовому режимі працюємо з валютними ф’ючерсами на «Перспективі» та на Українській біржі, але обсяг там незначний — сотні тисяч доларів. Ми нещодавно розпочали роботу з цим інструментом, створюємо технологію обслуговування корпоративних клієнтів та фізичних осіб. Потенціал цього інструменту величезний. Питання в тому, коли в ньому може бути задіяна більша кількість учасників, тому що поки НБУ не дозволяє комерційним банкам торгувати у свою позицію. Валютні ф’ючерси — це сам той інструмент, який у найближчі рік-два може розширити інтрументарій з хеджування валютного ризику.
Суверенами ще торгуєте?
Так, хоча ринок дрібніє, кількість гравців зменшується, а структура володіння ОВДП все більше зміщується на користь портфеля НБУ та держбанків. Проте це все одно наш базовий інструмент, з яким у нас 95% операцій. Локальний борг за ризиками для нас абсолютно комфортний, при чому як у гривні, так і у валюті. Насправді, якби до аукціонів Мінфіну було допущено не лише первинних дилерів, ринковий попит був би значно вищим. Тому що ми бачимо велику кількість валютних авуарів, що накопичилися в межах України, а також попит від інституційних інвесторів та банків, які готові інвестувати доларову ліквідність у державні цінні папери.
Якщо до вас приходить клієнт із консервативними поглядами та більш ризиковий клієнт, у що ви порекомендуємо здійснювати внески першому та другому?
Комбінація дрежборгу та депозитів десятка банків, які можна обрати за мірою надійності та ризикованості, — найнадійніші інвестиції серед інструментарію, що є в Україні. Хоча, на мій погляд, всі вже зрозуміли, що немає безпечних напрямків інвестування у банківську систему, якщо мова йде не про 200 тис. грн, які виплачує Фонд гарантування внесків фізичних осіб.
До того, як розмістити гроші на депозит, ми ретельно аналізуємо звітність банків, розділяємо їх на категорії відповідно до надійності. Є державні банки, банки із західним капіталом, російським та українським — це мікс з чотирьох груп, які ми можемо розглядати при інвестування грошей клієнтів. І ще, звичайно. держборг.
Але напрямів інвестування на українському ринку небагато. Можна мігрувати між інструментами, проте ми перебуваємо на інвестиційному острові, звідки практично нікуди плисти.
Можете назвати першокласні банки, на ваш погляд?
Нам комфортно з держбанками. Інституційно Ощадбанк та Укрексімбанк сильніші за Укргазбанк, однак, зважаючи на готовність держави підтримувати всі три банки, кожен з них надійний. Питання в тому, навіщо державі всі ці три банки (а фактично навіть більше), адже держава має частку ще й інших банках.
Запитання до Мінфіну — про стратегію розвитку держбанків. Чи має Укрексімбанк видавати автокредити? Чи повинен Ощадбанк займатися експортно-імпортними операціями? Держбанкам потрібна спеціалізація, своя ніша…
А Укргазбанк потрібно продати?
Не думаю, що його буде реально продати найближчими роками.
У держбанків є власник — держава, і йому вирішувати, що з ними робити. Питання не у кількості банків, а в ідеології, в тому, що держава хоче від держбанків. Потрібно лише визначитися, скільки має бути держбанків, як їх має бути капіталізовано та що кожен із них робить.
А якщо мова йде про банки з іноземним капіталом?
Їх не так багато, основні — Райффайзен Банк Аваль, УкрСиббанк, КредіАгріколь, Сітібанк, ING Банк Україна. У цих банках ми розмістили б свої гроші, і періодично розміщуємо. Але ставки, припустімо, в УкрСиббанку чи КредиАгриколі нас можуть не влаштувати, адже вони достатньо низькі, і на ринку є можливість заробити більше. Але, знову ж таки, все залежить від нашого та клієнтського ставлення до ризику.
Є клієнти, які готові тримати під 1% у банку з іноземним капіталом, тому що там надійніше та спокійніше. Ми не можемо давати довготермінові рекомендації щодо напрямів інвестування — не буває таких рекомендацій на три роки вперед. Два роки тому, наприклад, можна було рекомендувати і в Дельта Банк розміщувати гроші, але потім ситуація змінилася. Ставлення до напрямів інвестування динамічне. Тому потрібно постійно перебувати в контакті з ринком та клієнтами, локальні клієнти не дивляться вперед більш ніж на три-шість місяців, але за стабільної ситуації в країні горизонт інвестування може подовшати.
Ви не мали грошей у неплатоспроможних банках?
Ні, у нас немає завислих грошей у банках. Були проблеми з корпоративними облігаціями в 2008–2009 роках, коли відбулася низка дефолтів, відмов від відповідальності. Нині ринку корпоративних облігацій фактично не існує. Є лишень банківські облігації, які випускалися у великій кількості і досі перебувають в обігу.
Щоб відновити ринок корпоративних облігацій, перш за все необхідно захистити права інвесторів. З самого початку потрібно виявляти та карати за шахрайство як емітентів, так і власників-акціонерів. Потрібно законодавчо закріпити захист прав облігаціонерів, урегулювати процедури реструктуризації та дефолту.
Нацкомфінпослуг та НКЦБФР вже активно розпочати очищення ринку від паперового сміття, «липових» інвестсертифікатів, а також портфелів інституційних учасників, серед яких насамперед страхові компанії. От Нацкомфінпослуг, наприклад, опублікувала проект розпорядження щодо розміщення страхових резервів — дуже прогресивний документ з точки зору підходу до інвестування і набору того класу активів, що можуть бути у портфелях страхових компаній. На страховий ринок чекає велика чистка.
Депозити, держборг… А що ще можна запропонувати клієнту?
Валютні ОВДП, які на вторинному ринку в обігу у гривні. Останній рік ми активно торгували ними, вони використовуються як інструмент хеджування валютних ризиків і де-факто — купівлі валюти. Якщо оцінюватися динаміку за останній рік, у торгівлі активними були валютні папери із найближчим терміном погашення — два тижні, місяць. Більшість паперів, які була в обігу, вже погашено, а у середині липня було погашено один з останніх ринкових випусків паперів 2015 року. На ринку є ще кілька траншів із погашенням у 2016 році, але загалом весь ринковий інструментарій валютних паперів уже погашено. Ринкових валютних ОВДП залишилося в обігу мільйонів на сто. Дуже активно ці папери торгувалися під час девальвації гривні. Враховуючи, що Мінфін валютні ОВДП погашає, це стало абсолютно легальним способом купівлі валюти. До цього інструменту приєдналися навіть ті корпоративні клієнти, що раніше на держоблігації взагалі не дивилися.
Новим перспективним інструментарієм можуть стати облігації міжнародних фінансових організацій (МФО). Ми сподіваємося на вихід ЄБРР на ринок з пропозицією такого інструменту в цьому році. Він може випускати облігації на мільярди гривень, проте, думаю, що перший випуск становитиме від півмільярда до мільярда гривень.
Сьогодні, окрім локального боргу, депозитів, а також перспективи у вигляді ф’ючерса та облігацій МФО, інструментів на ринку немає. Ринок корпоративних облігацій та акцій, на мою думку, може відновитися не раніше ніж за два-три роки. Для цього потрібно змінювати законодавство та інфраструктуру. Єдине, що ми ще можемо побачити найближчим часом, це допущення паперів українських холдингів, таких як МХП, Кернел, Ferrexpo, що котируються на іноземних біржах. Це якісні інструменти, які потрібно впровадити на українському ринку та надати локальному інвестору можливість ними торгувати.
На чому ви зараз заробляєте?
Як і раніше: на торгівлі цінними паперами, брокерських операціях, керуванням активами, інвестиційно-банківській діяльності.
А я сьогодні почувається банк «Авангард»?
Працює, там немає величезного зростання, однак це успішний проект.
Ви не зацікавлені в отриманні статусу первинного дилера?
Ні. Радше нам цікавіше буде почути від Міністерства фінансів їхню думку щодо того, чи потрібен насправді інститут первинних дилерів у тому вигляді, в якому він існує сьогодні. Кілька тижнів тому відбувся аукціон з валютних ОВДП. І, окрім первинних дилерів, у ньому ніхто не зміг взяти участь. Ми як інвестор, що має гроші, також не змогли взяти участь в аукціоні.
Чомусь Мінфін ринковий інвестор не цікавить, і не цікавить вже давно.
У банку «Авангард» є кошти, які розміщені зараз у депозитних сертифікатах НБУ?
Так, якщо мова йде про ще один клас активів, то з погляду співвідношення ризик/дохідність це найнадійніший інструмент. Достатньо багато ліквідності банку ми інвестуємо у депозитні сертифікати.
Нацбанк ініціює розміщення тримісячних сертифікатів, ви готові взяти участь у цьому?
Так, все залежить від ставки.
І на яку ставку ви готові?
Ставка, яка зараз пропонується за депозитними сертифікатами, на наш погляд, дуже приваблива. Можна розмістити гроші під 26–27% річних з нульовим ризиком. Але до такого інструменту мають доступ лише комерційні банки.
Яку динаміку за ставками очікуєте?
Складно прогнозувати, але, на наш погляд, вже є потенціал для зниження як облікової ставки, так і ставки за депозитними сертифікатами.
Що зараз приносить компанії найбільшій прибуток?
Це завжди певний мікс. У нас є три напрями діяльності. І у певний період найбільший прибуток нам приносять брокерські операції, в інший — інвестиційно-банківські послуги. А керування активами — це стабільний постійний бізнес, що приносить комісію за управління. Саме на цьому ринку ми бажаємо зростати. Обсяг нашого українського фонду облігацій більше 400 млн грн.
Що буде з фондом?
Ми закриємо його у 2016 році і зареєструємо новий фонд. Усіх клієнтів, які будуть готові інвестувати далі, будемо раді бачити у новому фонді.
А що зараз відбувається з ПДВ-облігаціями, вони ще живі?
Живі. Був транш у 2010 році, його буде погашено у серпні. Папери, що випускалися минулого року, торгуються зараз із дохідністю 23–24%. На ринку — дефіцит ринкових інструментів, і якщо буде випущено черговий транш таких облігацій, вони матимуть попит на ринку. Ми читали, що Державна фіскальна служба України вбачає 12 млрд як можливий новий транш ПДВ-облігацій.
На весь цей обсяг можна знайти попит, питання лише у вартості. Насправді у минулому році не всі великі тримачі облігацій їх продали, дехто й досі тримає, хоча попит на ці інструменти був.
Чи керує ICU активами Григоришина?
CU не керує активами Григоришина, і нам, на жаль, досі цього ніхто не пропонував. Хоча ідея гарна. Усі наші відносини з Енерджі Стендарт Групп на сьогодні обмежені партнерством у «Вінницяобленерго», де ми придбали на початку року 24,99% пакет акцій. Зараз ми узгоджуємо механізми корпоративного управління в цій компанії, що дали змогу б нам, як значним міноритаріям, більше контролювати та впливати на ситуацію. А всі наші фонди є ринковими, і база інвесторів у них досить широка і варіюється від «білих комірців» до відомих іноземних інституційних інвесторів. Якщо пан Григоришин вирішить виділити частину своїх ліквідних активів для інвестування в один з наших фондів, ми, безумовно, це розглянемо.
Останнє запитання: якою мірою ви задоволені депозитарною реформою?
Ми давно виступаємо за створення інфраструктурного холдингу, куди б увійшов Нацдепозитарій, розрахунковий центр та біржовий майданчик. Ринок має бути консолідовано. З погляду акціонерного капіталу, частина холдингу може належати державі, частина — учасникам ринку, які мають бажання і змогу інвестувати, і ще частина — інфраструктурним інвесторам, таким, наприклад, як ЄБРР.
Створення такого інфраструктурного холдингу сприятиме розвитку фондового ринку.
Джерело: http://delo.ua/finance/my-nahodimsja-na-investicionnom-ostrove-otkuda-prakticheski-neku-300041/ © delo.ua
