ЧОМУ КРАХ SILICON VALLEY BANK МОЖЕ ДОПОМОГТИ РИНКУ АКЦІЙ, АЛЕ НЕНАДОВГО
Помилка менеджменту чи системний збій
Каліфорнійський Silicon Valley Bank, шістнадцятий за розміром банк у США, за рішенням Федеральної корпорації зі страхування депозитів припинив діяльність минулого четверга. Як видно з назви, банк спеціалізувався на кредитному обслуговуванні компанії сектору високих технологій. Банк також активно залучав від галузі депозити, які складали левову частку його активів. Саме це й стало однією з причини катастрофи.
На відміну від індивідуальних клієнтів, американський корпоративний бізнес є дуже чутливим до змін у ставках. І коли, з подачі ФРС, ставки на борговому ринку почали швидко зростати, корпоративні клієнти SVB почали знімати з депозитів кошти, намагаючись знайти їм вигідніше застосування.
І тут на банк чекала ще одна проблема. Значну частку грошей від розміщення депозитів SVB витратив на купівлю довгострокових казначейських облігацій. Підйом ставок ФРС призвів до значного зниження вартості цих паперів: спроби банку компенсувати відтік депозитів за рахунок продажу «трежерів» призвів до збитків в $1,8 млрд. Відчайдушна спроба продати акції теж провалилася: відтік депозитів перетворився на панічну втечу, а акції банку впали на 60% у перший же день.
Увечері в неділю регулятори повідомили про закриття через схожу ситуацію ще одного невеликого банку Signature в Нью-Йорку. Цілком очікувано ринки охопив страх, що за цими двома банками підуть й інші. Втім, аналітики та спостерігачі галузі, які кинулися розбиратися з ситуацією, майже одностайно констатували: така згубна структура балансу притаманна дуже небагатьом американським банкам.
Дійсно, чимало банків у країні свого часу інвестували значні суми в казначейські облігації, що ще довго обтяжуватиме їхні прибутки, а у разі продажу — коштуватиме їм солідної частки капіталу. Втім, загалом зростання ставок для галузі залишається вигідним, тому що веде до підвищення оцінки кредитних портфелів.
Чи може падіння SVB та Signature перерости в ширшу фінансову кризу
Якщо вірити вищезгаданим висновкам аналітиків — в системну кризу навряд чи. Є високий ризик кризи довіри, яка може швидко набути ланцюгового характеру. Навіть в надійних великих банках під страхом невідомого може початися втеча депозитів. Тут вже будуть потрібні рішучі дії регуляторів і влади, які мають продемонструвати, що вкладенням нічого не загрожує. І такі перші кроки вже зроблені, включаючи навіть заспокійливий виступ президента Байдена, а також обіцянки компенсувати 100% незастрахованих депозитів.
Не виключено, що також знадобляться рішучіші дії, щоб вгамувати фінансові ринки. Останнім часом інвестори й так були знервовані через можливі руйнівні наслідки надвисокого темпу підвищення ставок центробанками. Тим паче, що ФРС досі твердо налаштована й надалі підвищувати ставки. Лише за понеділок ключовий індекс акцій банківського сектору — KBW — втратив майже 11%, а акції десяти банків впали на понад 20%.
Проте, якщо криза поширюватиметься, ФРС може навіть прийняти рішення знизити ставки, як вона вже це неодноразово робила у складних ситуаціях. І ринки вже передчувають це: стрімко падають дохідності казначейських облігацій, а все більша кількість інвестиційних банків очікують, що ФРС не почне підвищувати ставки на найближчому засіданні у березні. Отже, заспокоїти ринки цілком можливо, принаймні, на деякий час. Ціною цього буде, на жаль, ще стійкіша інфляція та вища невизначеність.
Чи відобразилось закриття американських банків на Україні
Відповідь коротка — ні. Втеча капіталів у «безпечні гавані» казначейських облігацій США, всупереч очікуванням, особливо не зачепили боргові ринки країн, що розвиваються, і один із їхніх ключових індикаторів — індекс EMBI — навіть підріс минулого тижня на незначні 0,3%. Майже без змін залишилися й котирування українських єврооблігацій, які наразі перебувають у діапазоні 17−24 центів за долар.
_______
Автор: Олександр Мартиненко, голова департаменту групи ICU з корпоративного аналізу
Джерело: Мінфін
