Текст вийшо на сайлі Ліга.

Національний банк України регулярно виходить на валютний ринок з покупкою долара. Поповнюючи таким чином міжнародні резерви, регулятор створює додаткову гривню. З початку 2017 року чиста купівля перевищила $4,7 млрд або 126 млрд грн, однак гривнева ліквідність у банківській системі не зросла пропорційно, а навпаки, зменшилася на 15 млрд.

Куди ж дівається гривня, яку Нацбанк витрачає на купівлю валюти?

"Нереальні" гроші

Розповсюджене в народі уявлення про емісію грошей через фізичний випуск нових, хрустких банкнот є помилковим. Збільшення гривні в обігу Нацбанком відбувається виключно безготівково. Окрім згаданої вище купівлі валюти, є ще два канали – купівля облігацій уряду та видача кредитів комерційним банкам. Цей механізм працює й в зворотну сторону – при продажу валюти, погашенню облігацій та поверненню рефінансування, обсяг гривні в банках скорочується.

Відбувається це тому, що центральному банку будь-якої країни, який має свою суверенну валюту, не потрібно її звідкись брати для здійснення цих операцій. Викуповуючи $10 млн у комерційного банку, Нацбанк просто збільшує суму коштів цього банку, що обліковуються на його кореспондентському рахунку, відкритому в НБУ. Або навпаки, її зменшує, продаючи валюту.

Подібно тому, як клієнти банку можуть тримати частину своїх коштів у комерційному банку на поточному рахунку для розрахунків між собою, а решту – зберігати на депозиті, на який вони отримують проценти, так комерційні банки розподіляють належні їм гривні між кореспондентськими рахунками в НБУ та його депозитними сертифікатами.

Оскільки змінювати кількість гривні в обігу може Нацбанк, то й різницю слід шукати саме там. З 2017 року Міністерству фінансів України довелося повернути майже 50 млрд грн старих боргів за ОВДП із 380-мільярдного портфелю державних облігацій, який належав Нацбанку на початку 2017 року.  Нацбанк не має законного права фінансувати бюджет, але може викуповувати облігації в комерційних банків, які, в свою чергу, купують їх на аукціонах Мінфіну.Значна частина економіки (близько 40% ВВП) перерозподіляється через бюджет (державний та місцеві) й соціальні фонди. Сотні мільярдів гривень мігрують з банківської системи у формі податків та платежів й повертаються назад через видатки. Однак через канал Казначейства з банківської системи вийшло на 75 млрд більше, ніж повернулося.

Нацбанк відмовився від такої практики в 2017-му, й через погашення "нацбанківських" ОВДП обсяг гривні лише зменшується. Крім виплат за основною сумою боргу, Мінфін сплачує ще й відсотки, але справедливо буде зауважити, що співмірна сума повертається щороку у вигляді неподаткових надходжень до бюджету – перерахувань прибутку НБУ за попередній рік.

Також останнім часом помітна практика купівлі чи продажу урядом валюти в Нацбанку, в залежності від того, у якій валюті потрібно робити платежі в конкретний момент. Так, у травні майже $1 млрд зовнішніх виплат було профінансовано за рахунок обміну гривні. Такі операції також змінюють обсяг національної валюти в обігу.

Від НБУ до Укрпошти. Куди і як "подорожує гривня"

Рефінансування банків – видача їм кредитів Нацбанком під заставу активів наробило галасу в українських ЗМІ. Найбільші видачі кредитів спостерігалися в періоди криз 2008/09 та 2014/15, коли в банків закінчувалася ліквідність для розрахунків з вкладниками, які масово вимагали повернення своїх коштів.

По мірі того, як вимоги до застави за такими кредитами стали жорсткішими, а ціна кредиту перестала бути нижчою за ринкову, банки почали звертатися за такими кредитами лише у випадку гострої необхідності. А при першій можливості – повертати кредити. Працюючі банки повернули з 2017 року майже на 14 млрд більше кредитів НБУ, ніж залучили, а загальний обсяг заборгованості складає менше 9 млрд грн.

Ще 55 млрд грн в той чи інший спосіб перекочували з безготівкової форми у готівку. Попри значний ріст популярності безготівкових платежів, українці продовжують знімати через банкомати близько половини доходу, який отримують на свої банківські картки. Якщо сюди додати, наприклад, пенсії, які через Укрпошту отримують пенсіонери у готівці, зарплати в конвертах та популярність готівкових заощаджень, то стає зрозуміло, чому банки вимушені обмінювати в Нацбанку безготівкову гривню на друковану. З іншого боку, співвідношення обсягу готівки в обігу до розмірів економіки продовжує знижуватися й знаходиться на історично найнижчому рівні в 10,5%.

А от такого каналу зменшення банківської ліквідності, як "видані в економіку кредити", в природі не існує. Часто доводиться чути критику, що Нацбанк витискає з ринку всю ліквідність на депозитних сертифікатах, не даючи банкам видавати підприємствам кредити. Ні, при видачі кредиту ліквідність в банківській системі не зменшується, та її кількість залишиться незмінною до моменту, поки не заплатять податки, знімуть готівку чи її обсяг не зміниться в інший описаний спосіб.