На фоні політичного гармидеру, в економічному житті українського суспільства відбувся важливий дріб'язок.

15-го лютого цього року Державна служба статистики змінила стилістику свого щоквартального повідомлення, яке зветься "оперативна оцінка ВВП" і за розміром, як правило, налічує усього 30-40 слів.

Суть у тому, що в черговому звіті про ВВП у 4-му кварталі 2015 року служба статистики поставила головний акцент повідомлення на показнику "зміна реального ВВП у порівнянні з попереднім періодом, з урахуванням сезонного фактору", в той самий час як показник "зміна реального ВВП у порівнянні до аналогічного періоду минулого року" посунувся на другорядну позицію. До цього часу було навпаки.

Сподіваюсь, що такий акцент не є випадковістю чи,  наприклад, простим бажанням прикрасити звіт гарною для влади цифрою,  і що ця практика вже невідворотна.

Чому це важливо?

По-перше, тому що такий новий для нас підхід, а саме акцент на зміні ВВП "квартал до кварталу", є загальновживаним у світі. Наприклад, в ЄС він є базовим для оцінки економічного становища країн. Ось звіт Євростату про оперативну оцінку реального ВВП у 4-му кварталі 2015 р., де ключовим індикатором є зміна саме до попереднього періоду, а  зміна до минулого року є допоміжною.

По-друге, підхід а-ля «навпаки», коли головний і в багатьох випадках виключний акцент робиться на показнику зміни реального ВВП за певний квартал у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, є переважною практикою країн із радянським минулим та сильним тяжінням до авторитаризму. В Росії вже спостерігається намагання ввести практику "квартал до кварталу". Хоча все ще ключовим є "старий" підхід – ось яскравий приклад у вигляді звіту про ВВП за 3-й квартал 2015 р. Тут немає навіть згадки про порівняння "квартал до кварталу". В Казахстані офіційна статистика складає виключно один показник: реальна зміна ВВП у розрізі "рік до року". Так само і в Білорусі.

По-третє, практика "рік до року" є не тільки застарілою, але іще і оманливою, вона більш маніпулятивна. Ось простий приклад, протягом 2014 року статистика про темпи зростання ВВП у Росії говорить, що  в усіх кварталах було зростання реального ВВП: +0.6% у 1-му кварталі, +0.7% у 2-му, +0.9% у 3-му і 0.4% у 4-му. Але якщо ж подивитися на дані ВВП за підходом "квартал до кварталу", то виходить що у перших двох кварталах було ще мляве зростання, яке змінилося на падіння -0.6% у 3-му кварталі та -0.7% у 4-му. Тобто, економіка Росії була вже у рецесії саме у 2-му півріччі 2014 року і вона безумовно тільки подовжилась у 2015 році. Якщо ж тільки розглядати зміни реального ВВП у розрізі "рік до року", то виглядає так, що економічна рецесія настала у 2015-му році, що є відвертим викривленням. Іншим яскравим прикладом такого викривлення є Казахстан, економіка якого зафіксувала у 2015 р. здавалося б непоганий результат – реальний ВВП зріс на 1.2%. Але якщо б прорахувати поквартальну динаміку реального ВВП з урахуванням сезонного фактору, то стало б очевидно, що економічна рецесія (поквартальне скорочення економіки) вже почалося саме у минулому році.

Так само слабкість  підходу «рік до року» проявляється і тоді, коли економіка після рецесії починає відновлюватись.

Яскравим прикладом була ситуація в Україні у 2009 р. На той час, офіційна статистика про ВВП подавала квартальну зміну тільки у розрізі «рік до року». Так от, усі квартали 2009 року були від’ємні і в цілому за рік карколомне скорочення економіки вимірювалось 14.8%. Але у той час власні розрахунки автора доводили, що економіка України у 2009 році почала відновлюватись вже у 2-му кварталі 2009 р. Було дуже прогресивно, коли у 2010 році Державна служба статистики увела традицію публікації даних про ВВП у розрізі «квартал до кварталу».

Слабкість та маніпулятивність підходу «рік до року» дозволяє недемократичній та авторитарній владі певний час не визнавати факт економічної рецесії – адже така влада, як правило, має тотальний контроль не тільки за виробництвом статистичних даних, але і за їх використанням у ЗМІ. Також, у часи економічної рецесії в слабких демократіях, де влада часто-густо програє у інформаційні баталії з різних причин політичним опонентам, політичний популізм експлуатує домінуючі негативні настрої у суспільстві – і тому, коли рецесія переломлюється на відновлення економіки, ще певний час (6-9 місяців) суспільство не має про це гадки.

Отже, на мою думку, очевидним є той факт, що підхід до оцінки економічної динаміки у розрізі «квартал до кварталу» має більше переваг. Хоч його критики вбачають недолік цього  підходу у застосуванні такого, на їх думку, недосконалого статистичного методу як сезонне згладжування. Моя коротка відповідь така. В США, де статистика є найбільш досконалою у порівнянні з іншими країнами, продукування та використання статистичних даних по різних сферах (від ВВП до інфляції, від безробіття та темпів промислового виробництва) майже всебічно базується на даних, що пройшли сезонне згладжування.

В США крім підходу «квартал до кварталу» роблять додатковий математичний розрахунок. Він призводить до такого показника: зміна реального ВВП у порівнянні з попереднім періодом, з урахуванням сезонного фактору, у річному вимірі (англійською мовою seasonally adjusted annualized rate або коротко SAAR, далі «квартал до кварталу річна ставка»). 

На, перший погляд, ці відмінності можуть здатись дрібницями. Але правильне уявлення про економічну динаміку має в першу чергу практичну користь. Ті урядовці, чи власники бізнесу, які нехтують оперативною інформацією про економічну динаміку—особливо на зламі тенденції, коли гарні економічні часи закінчуються, чи навпаки, коли починається економічне відновлення—можуть прийняти невірне рішення, яке у подальшому буде дорого коштувати.

Щодо нюансу традиції в статистиці США про квартальні дані ВВП. Він як і в ЄС також базується на підході «квартал до кварталу», але там роблять додатковий математичний розрахунок. Він призводить до такого показника: зміна реального ВВП у порівнянні з попереднім періодом, з урахуванням сезонного фактору, у річному вимірі (англійською мовою seasonally adjusted annualized rate або коротко SAAR, далі «квартал до кварталу річна ставка»). Про цю відмінність у Євростаті говориться ось у цьому спеціальному поясненні.

Тобто, щоб дані про зміну реального ВВП були співставними між різними країнами, то слід адаптувати національні статистичні дані до певного загального шаблону. Наприклад, якщо ви почули новину про те, що економіка США в 4-му кварталі 2015 року зросла усього на 0.7%, то цю цифру не можна порівнювати з 0.3% зростання у ЄС чи 1.5% зростання в Україні, що відбулись за той самий період. Бо в США використають підхід «квартал до кварталу річна ставка», а в ЄС та в Україні це «квартал до кварталу». Але за допомогою цього обчислення  можна адаптувати національні статистичні дані до певного загального шаблону:

,

де SAAR – зміна реального ВВП у порівнянні з попереднім періодом, з урахуванням сезонного фактору, у річному вимірі; SA – зміна реального ВВП у порівнянні з попереднім періодом, з урахуванням сезонного фактору.

Наприклад, для України

, а для ЄС

У міжнародному співставленні виходить, що приріст реального ВВП в Україні у 4-му кварталі був найбільшим за такі країни як США, ЄС та його країни-члени, Росія. (Хоча у 1-му кварталі 2015 року із зрозумілих причин економіка Україна показала протилежний результат.)

Можна тільки привітати те, що офіційна статистика в Україні перейшла, нарешті, до європейської традиції у представленні квартальних даних про ВВП. Ця практика повинна бути невідворотна. Її слід також доповнити показником «квартал до кварталу річна ставка», що дозволить порівняти їх із такими країнами як, наприклад, США, де він є ключовим показником. Це є справжньою реформою, яка змінить сприйняття економічних процесів у суспільстві та вплине на управлінські рішення як влади так і бізнесу.

Правда, є одне застереження. Як і усі інші реформи, ця неможлива без участі ЗМІ. Так, за моїми спостереженнями ЗМІ в Україні все ще працюють переважно по старому, використовуючи переважно ВВП статистику «рік до року». Можна лише сподіваюсь, що вивчивши це питання, вони та широке коле споживачів даної статистичної інформації також змінять свій підхід на користь більш прогресивного.