Центральні банки країн із власною грошовою одиницею мають потужну «зброю» та періодично використовують її для впливу на економіку. В Україні це називають обліковою ставкою, хоча в світі існують й інші назви; загальноприйнятим є термін «ключова ставка». Це та ціна, від якої залежить, під яку відсоткову ставку комерційні банки можуть залучати кошти в центрального банку, чи навпаки – розміщувати там свої кошти. 

Що регулює облікова ставка?

12 грудня облікова ставка була знижена до 13,5 %. Це означає, що банки можуть залучати кошти в НБУ під 15,5 %, а розміщувати кошти – під 11,5 %. Це стосується овернайт кредитів – терміном на 1 день. Здавалося б, для чого тримати ставку високою чи її піднімати? Адже хто захоче платити більше за своїми кредитами? Центральні банки вдаються до підвищення ставки, коли є ризик зростання інфляції вище за бажаний рівень. Наприклад, для США цей показник – 2 %, в Україні, де історично інфляція була високою, це діапазон 4-6 %. Вищі відсоткові ставки стимулюють більше заощаджувати, відповідно, менше грошей витрачається на придбання товарів та послуг. А отже, ціни на них повинні зростати меншими темпами. Є й зворотний бік медалі – менший попит означає повільніше зростання економіки в  цілому. Таке сповільнення добре у випадку так званих перегрітих економік – тих, що зростають довгий час високими темпами і це загрожує кризою. Але у випадку країн з економікою, яка розвивається, як в Україні, економічне зростання є, напевне, пріоритетом номер один.

З іншого боку, наші західні сусіди, такі як Польща, Чехія, Угорщина, пройшли тридцятирічний шлях від комунізму до більш заможного життя у складі ЄС. І для кожної з них в певний період часу наступив момент, коли інфляція суттєво знизилася і залишається на такому рівні досі. Якщо гривня за попередні 15 років втратила у купівельній спроможності в 6 разів, то в сусідів інфляція часто не перевищувала 3 % на рік – завдяки запровадженню інфляційного таргетування наприкінці дев’яностих чи на початку нульових.

Чи є гарантія повторення такого ж сценарію в  Україні? Відверто кажучи, стовідсоткової впевненості немає. На відміну від свої західних сусідів, Україна не має чітких перспектив членства в ЄС, а дестабілізаційний фактор Донбасу та Криму зберігається.

Як зниження ставки вплине на бізнес та громадян

Що чекати громадянам вже зараз? З початку 2019 року облікова ставка знизилася одразу на 4,5 %.  Ставки за кредитами бізнесу знижувалися слідом, хоча й з деяким відставанням. У 2020 році Нацбанк хоче продовжити цикл зниження, завершивши наступний рік на позначці 8 %. Це буде можливим за умови збереження інфляції на порівняно низькому рівні, але значно нижчому, ніж у минулі роки. Тільки за умови, коли зростання цін є помірним, можна говорити про збереження купівельної спроможності грошової одиниці. В такому випадку кредитування для компаній стане дешевшим, а попит на кредити – зросте. А без зростання кредитів складно розраховувати на зростання економіки.

Наступним компонентом має стати іпотека в гривні для фізичних осіб. Наразі на ринку переважають споживчі кредити, які є дорогими з огляду на невеликі обсяги, високий ризик неповернення та низьку інформованість споживачів про їх вартість. Такі кредити зараз зростають високими темпами, але через рік-два ринок насититься і не буде кого кредитувати – без загрози видати позичальнику більший кредит, ніж той може собі дозволити. Тому для банків іпотека може стати тим сегментом, який забезпечить зростання прибутків у майбутньому. Для позичальників він привабливий, в першу чергу, через можливість покращення житлових умов. Важливим моментом тут є позика у тій валюті, в якій людина позичає, тобто в національній валюті. Але наразі ставки за такими кредитами залишаються вкрай високими, а кількість іпотечних кредитів – вкрай низька. І залишатиметься такою, допоки ставки не почнуть суттєво знижуватися.

Але тут є і зворотній бік медалі – зниження ставок відбудеться не лише за кредитами, а й за депозитами. Адже складно розраховувати на успішність бізнесу банку, де позики будуть по 10 %, а депозити залишаться по 15 %.

VoxConnector для ІА "Конкурент"