Різноманітні рейтинги, які регулярно оцінюють країни на предмет успішності, рідко тішать українців своїми результатами. Як правило, в цих рейтингах ми маємо сусідство з не найблагополучнішими державами. І байдуже, що окремі африканські країни вже далеко не такі відсталі, як у нас прийнято вважати. Але факт залишається фактом — за економічними показниками наша країна залишається аутсайдером в Європі.

Один із ключових і найбільш поширених показників розвитку країни є ВВП на душу населення. Це співвідношення обсягу економіки до кількості населення. Не буває країн, де цей показник є низьким, а рівень доходів жителів — великим. Якщо економіка виробляє мало товарів та послуг, то високим зарплатам, а отже й пенсіям, просто нізвідки взятися. Можна нічого не знати про країну, але поглянувши на цей показник, складається перше враження — наскільки заможною чи ні вона є.

ВВП на душу населення в Україні

Доходи українців значно виросли в порівнянні з вісімдесятими та дев’яностими, що видно, як мінімум по полицям наших магазинів. Але в той же час, українців це не зробило щасливішими, адже наші західні сусіди — поляки та чехи — досягли значно більшого прогресу та достатку. Величезна кількість трудових мігрантів, які їздять між країнами, а також туристи, чудово це помічають.

З відновленням незалежності, ВВП на душу населення в Україні було пораховано на рівні $428. Навіть за мірками тих часів це було небагато — 134-й результат серед 167 країн, включених до бази даних МВФ. В наступні роки на дорогах українських міст з’явилися імпортні авто, а на полицях супермаркетів не тільки хліб та молоко, а й трохи пармезану. А ВВП на душу населення зріс майже вдесятеро. Двічі напередодні серйозних криз, у 2008 та у 2013 роках, ВВП на душу населення був близьким до $4 000. Фінальних даних за минулий, 2019 рік, ще немає, але за оцінками, цей показник буде близьким до історичних максимумів й перевершить їх в майбутньому.

Україна — найбідніша в світі?

Але світ просунувся набагато далі. Світова економіка згенерувала значний обсяг багатства в попередні кілька декад, але Україна все ще чекає свого ривка. Навіть в період максимального значення номінального ВВП на душу населення в 2007—2008, Україна не змогла увійти до 100 найзаможніших, опинившись на 108-му місці. В 2013, при аналогічному рівні ВВП, позиція стала лише 117-ю. Решта світу бігла швидше. Війна та девальвація повернула Україну на 141 позначку — рівень початку нульових. Відновлення економіки останнім часом — позитивне, але дозволило піднятися лише на 20 позначок вгору. Це не той рівень, який самі жителі країни розцінюють, як адекватний.

Менше людей — більше добробут?

Якщо обсяг економіки нам відомий, та й рівень цін теж можемо поміряти, то із знаменником — проблема. Низька народжуваність, характерна для Східної та Центральної Європи, а також падіння залізної завіси скоротило населення України. Нас вже точно не 52 мільйони.

Нещодавня оцінка показала, що 37.3 млн. Для розрахунків зараз використовуються дані Держстату, за якими нас — 41.9 млн. Можливо, є сенс брати менший знаменник, тоді оцінка трохи виросте? Більше грошей в гаманцях не з’явиться від цього, але можна буде більш точно оцінити свій невеликий добробут. Тоді ВВП на душу населення складатиме вже $4.2 тис, що дозволить нам обігнати десяток країн, серед яких Болівія, Індонезія, Алжир. Але чи варто вдаватися до таких хитрощів?

Гадаю, що ні. Основна різниця між розрахунками Держстату та електронним переписом — це три мільйони жителів окупованого Донбасу. ВВП, який там створюється, порахувати неможливо, тому ми його не включаємо в загальноукраїнський. Але є надія, що колись будем включати і людей, і ВВП. Так само й Крим, мешканці якого не враховуються зараз ні Держстатом, ні нещодавньою оцінкою.

Ще півтора мільйони різниці між двома цифрами населення — це, очевидно, трудові мігранти, яких не побачила офіційна статистика. Хотілося би, щоб вони обрали для себе повернення на сильну та багату Батьківщину.