2 липня 2018
Тарас Котович @TKotovych

Дисбаланс у виконанні бюджету зберігається

Державний бюджет за підсумками п’яти місяців виконано з дефіцитом і, — хоч дефіцит і зменшився за травень більш ніж удвічі, — проблема незбалансованості виконання бюджету зберігається. А саме збалансованість Державного бюджету, — і про це неодноразово зазначалось українськими посадовцями, — є однією з ключових вимог МВФ для отримання чергового траншу. Адже минулого року бюджет виконувався зі значним профіцитом, а у 2018 вже з лютого доходів бюджету недостатньо для покриття необхідних видатків.

 

При цьому первинний профіцит бюджету за травень збільшився до 41.6 млрд грн — тобто аж на 27 млрд з 14.6 млрд за підсумками чотирьох місяців. У такому зростанні зіграло роль і збільшення доходів бюджету (за травень надійшло 96.9 млрд грн, або більше ¼ усіх доходів з початку року), так і значні витрати на обслуговування боргу у травні, що склали 15.6 млрд грн або понад 30% усіх витрат, здійснених з початку року на дані цілі.

 

За інформацією Міністерства фінансів до державного бюджету за 5 місяців 2018 року надійшло 369.7 млрд грн, а видатки склали 379.9 млрд. Таким чином, за даний період часу дефіцит держбюджету склав 9.2 млрд грн. Варто зауважити, що протягом травня він скоротився з 20.6 млрд грн, адже за підсумками чотирьох місяців доходи складали 272.8 млрд, а видатки – 293.4 млрд грн.

 

Однією з причин такого низького рівня доходів стало і досить різке укріплення гривні у лютому, що призвело до низького рівня надходжень за податковими платежами, які залежать від курсу, — такими як акцизний збір чи ПДВ з імпортних товарів, — адже розрахункові показники бюджету здійснені за значно нижчим курсом гривні, ніж той, що спостерігався у лютому-травні.

 

Водночас, порівняно з минулим роком обсяги доходів і видатків зросли. Так, за аналогічний період минулого року до бюджету надійшло на 44 млрд менше доходів, але було здійснено на 79.9 менше видатків. Тож минулого року за 5 місяців бюджет було виконано з профіцитом у сумі 26.5 млрд грн. У 2017 році профіцит сформувався за рахунок спецфонду, оскільки дефіцит загального фонду держбюджету за п’ять місяців 2017 року складав 6.6 млрд грн.

 

Подібна ситуація і цього року, але профіцит спецфонду  у сумі 5 млрд грн компенсував лише трохи більше третини з 14.2 млрд грн дефіциту загального фонду бюджету. Минулого ж року профіцит спецфонду за 5 місяців досяг 33.1 млрд грн, що і дозволило компенсувати у підсумку дефіцит (6.6 млрд) по загальному фонду та сформувати профіцит в цілому по державному бюджету.

 

Отже, держава отримала більше доходів, але здійснює значно більше видатків. Джерелами таких видатків, — судячи з усього, — є кошти місцевих бюджетів, що обліковуються на Єдиному казначейському рахунку. За підсумками п’яти місяців минулого року профіцит зведеного бюджету склав 50.5 млрд грн, а цього року скоротився до 14.6 млрд. На початку червня цього року залишок на ЄКР становив 11.5 млрд, а от минулого року у той же час — 43.9 млрд грн. Тож, з одного боку, витрачання коштів стало кращим, а з іншого – державний бюджет має недостатній обсяг коштів для здійснення необхідних видатків.

 

Основною статтею доходів цього року традиційно був податок на додану вартість, який склав у чистому вигляді 147.4 млрд грн, адже з понад 200 млрд отриманого податку 54.8 було спрямовано на його відшкодування. Значний вклад у доходну частину держбюджету надали податок на прибуток (50.6 млрд грн) і акцизний податок (40.4 млрд). Додаткову підтримку доходній частині у перші п’ять місяців року надали кошти, перераховані НБУ як перевищення доходів над витратами за 2017 рік (у сумі 32 млрд грн, з яких 17 млрд у травні), а також 7.9 млрд грн від продажу ліцензій на зв’язок четвертого покоління.

 

Що ж стосується бюджетних видатків, то 37.4% (142.1 млрд грн) склали міжбюджетні трансферти, 17.2% (65.4 млрд) — видатки на соціальний захист і 13.4% (50.8 млрд) — видатки на обслуговування боргу. Варто зазначити, що у лютому-квітні ця остання стаття видатків скорочувалася порівняно з аналогічним періодом минулого року, але у травні на 4.6 млрд грн перевищила обсяг відповідного періоду минулого року. Відбулося це за рахунок платежів з обслуговування короткострокового боргу, залученого на початку року, а також виплат за ОВДП з портфелю НБУ, ставка купону за якими залежить від рівня інфляції.

 

Водночас чисте фінансування бюджету за п’ять місяців склало мінус 17.8 млрд грн. Запозичення склали 67.1 млрд грн, з яких 1.5 млрд грн — зовнішні запозичення, що були отримані від міжнародних фінансових організацій до спеціального фонду бюджету на фінансування проектів. А платежі з погашення боргу склали 84.9 млрд грн, у т.ч. зовнішнього боргу — 20.7 млрд.

 

Тож наразі можна сказати, що стан виконання державного бюджету у травні покращився, чому сприяла сплата квартальних податкових платежів і збільшення перерахування коштів Національним банком.

 

У червні НБУ перерахував до бюджету ще шість млрд грн і понад 15 млрд надійшло від інших міністерств та відомств, левову частку з яких склали перерахування Нафтогазом дивідендів за 2016 та 2017 роки. Тому стан виконання держбюджету за підсумками першого півріччя не повинен суттєво змінитися, але ресурсу для неподаткових надходжень до кінця року залишається усе менше.

 

Збалансованість бюджету наразі є одним з ключових питань для отримання траншу МВФ, про що зазначали і Голова НБУ Яків Смолій, і в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова. Тож для збалансування бюджету потрібно покращувати виконання його доходної частини, а також робити усе можливе для покращення його фінансування. Це також означає проведення приватизації та здійснення запланованих зовнішніх запозичень. За словами в.о. міністра фінансів Оксани Маркарової, запозичення особливо важливі з огляду на те, що Мінфін очікує недовиконання надходжень від приватизації. Тож особливу увагу потрібно буде приділяти питанню зовнішніх запозичень, адже внутрішнього ресурсу може бути недостатньо для покриття усіх потреб у фінансуванні бюджету.