Майже три роки тому, в червні 2016-го, парламент Великої Британії схвалив рішення про проведення референдуму, наслідком якого став складний і виснажливий процес виходу з ЄС. Однак досі немає відповіді на питання, яку ціну Британія та світ заплатять за це "розлучення"? Вже було зроблено безліч спроб оцінити вартість Brexit як для самої країни, так і для ЄС. Та глобальний характер і невизначеність процесу залишать відкритим питання щодо повної оцінки економічних втрат ще на тривалий час. Єдине, з чим погоджуються всі експерти – ціна Brexit буде дуже високою і для Британії, і для ЄС.

Так, за оцінкою Goldman Sachs, з моменту оголошення результатів референдуму Британія вже заплатила більше 2,5% щорічного ВВП, або близько 600 млн фунтів стерлінгів на тиждень, при цьому ще навіть не почавши саму процедуру виходу. Втрати для окремих країн Євросоюзу аналітики оцінюють як менші, але все ж відчутні – 0,2-1% щорічного ВВП. Ці втрати варіюються залежно від фінансового стану національних економік і глибини економічних відносин зі Сполученим Королівством.

Країни з найвищими ризиками і низькими кредитними рейтингами, такі як Іспанія, Італія, Португалія, найбільше постраждали від відтоку інвестицій і втратили, за різними оцінками, від 0,5% до 1% ВВП. Водночас країни ЄС з більш стійкою економікою, але набагато більш тісними торговельно-економічними зв'язками з Великою Британією, такі як Франція, Німеччина, Нідерланди і Бельгія, зазнали втрат ВВП в межах того ж діапазону.

Головне джерело втрат на цьому етапі – це високий ступінь невизначеності. Саме невизначеність зараз завдає найбільшої шкоди національним економікам, що залежать від Brexit, через погіршення ділових настроїв і інвестиційного клімату. Компанії вже почали переміщати свої операції за межі Британських островів і відкладати реалізацію інвестиційних проектів.

Втрати для окремих країн Євросоюзу аналітики оцінюють як менші, але все ж відчутні – 0,2-1% щорічного ВВП. Ці втрати варіюються залежно від фінансового стану національних економік і глибини економічних відносин зі Сполученим Королівством. Країни з найвищими ризиками і низькими кредитними рейтингами, такі як Іспанія, Італія, Португалія, найбільше постраждали від відтоку інвестицій і втратили, за різними оцінками, від 0,5% до 1% ВВП. Водночас країни ЄС з більш стійкою економікою, але набагато більш тісними торговельно-економічними зв'язками з Великою Британією, такі як Франція, Німеччина, Нідерланди і Бельгія, зазнали втрат ВВП в межах того ж діапазону.

Головне джерело втрат на цьому етапі – це високий ступінь невизначеності. Саме невизначеність зараз завдає найбільшої шкоди національним економікам, що залежать від Brexit, через погіршення ділових настроїв і інвестиційного клімату. Компанії вже почали переміщати свої операції за межі Британських островів і відкладати реалізацію інвестиційних проектів. На британському і європейських фінансових ринках постраждали курс євро і британського фунта, а також відбувся відтік інвестицій в безпечніші інструменти, такі як золото і держоблігації. При цьому негативний ефект від зниження інвестицій до Євросоюзу внаслідок Brexit не є одноразовим і залишатиметься одним із ключових елементів економічних втрат ЄС ще тривалий час.

При цьому при реалізації Brexit економічні втрати для ЄС лише зростатимуть, а отже, підрахувати його остаточну вартість сьогодні практично неможливо. Те, що зараз видно на поверхні, аналітики оцінюють у діапазоні 0,4-1% ВВП Євросоюзу, залежно від жорсткості реалізованого сценарію Brexit. По суті, негативний сценарій може позбавити єврозону того незначного 0,8-1% зростання ВВП, яке прогнозують у 2019-20 роках.

На цьому етапі до падіння інвестицій додасться ще один фактор – негативний вплив більш високих митних тарифів і нетарифних бар'єрів для товарів і послуг. Мита на товари ЄС, імпортовані до Сполученого Королівства, в разі "м'якого" виходу зростуть до рівня 2%, а в разі "жорсткого" виходу – до 4-5%. Водночас поява нетарифних бар'єрів збільшить витрати кожної зі сторін на 5% в обох випадках, згідно з оцінками банку UBS.

Зниження інвестицій, підвищення мит і введення нетарифних бар'єрів можна віднести до першорядних факторів, що ведуть до економічних втрат від Brexit. Однак за ними підуть безліч інших змін, розвиток і вплив яких буде більш довгостроковим і завдасть нової шкоди економіці ЄС. Так, наприклад, ускладнення митних процедур призведе до неминучих затримок переміщення через кордон товарів, на швидкості якого побудована операційна діяльність багатьох бізнесів в єдиному економічному просторі єврозони. Закриття кордонів і звуження ринку ЄС також негативно позначаться на продуктивності праці та зниженні товарного різноманіття.

10 квітня спеціальне засідання Європейської ради надало Британії ще одну відстрочку виходу з Євросоюзу. Крайній термін виходу відсунувся з 12 квітня до 31 жовтня, з можливістю більш раннього початку процедури, якщо британська влада узгодить схему виходу до 22 травня.

Однак досі залишається не зрозумілим, чи відбудеться вихід саме в ці терміни, в якій формі і чи відбудеться він взагалі.

Після надання нової відстрочки аналітики, як і раніше, розглядають три ймовірні сценарії розвитку ситуації:

1) вихід в рамках угоди з ЄС, або так званий "м'який" Brexit;

2) вихід без угоди – "жорсткий" Brexit;

3) повторний референдум, який залишить Британію в ЄС.

"Жорсткий" вихід потягне за собою найбільш негативні наслідки для економіки Британії та ЄС, оскільки в цьому випадку бар'єри для пересування людей, товарів, послуг і капіталів будуть найвищими. За такого сценарію економічні втрати ЄС можуть більш ніж подвоїтися. Очевидно, що в такому сценарії не зацікавлені ані Велика Британія, ані ЄС. Більшість аналітиків оцінюють його ймовірність як найнижчу, але, тим не менш, досить істотну – в 10%. Допомогти реалізації такого сценарію можуть найбільш затяті прихильники Brexit в британському парламенті, незадоволені високою залежністю Британії від ЄС щодо термінів і умов процедури виходу.

Разом з тим ймовірність повторного референдуму в деяких випадках оцінюється майже нарівні з узгодженим виходом. Проте повторний референдум не гарантує, що британці змінять своє початкове рішення. У будь-якому разі, невизначеність зберігається і суттєво впливає на уповільнення економічного зростання єврозони. Таке уповільнення не може не відбитися на економіці України, яка 2018 року 37% вартості всього свого експорту заробила на продажах саме до регіону ЄС.