Україна значно спростила доступ іноземців до інвестицій у держборг. Як це вплине на бюджет і курс гривні?

Учора запрацював рахунок міжнародного депозитарію Clearstream у депозитарії національного банку. Дійсно, приєднання українського ринку державних облігацій до міжнародного депозитарію - великий крок, над яким Національний банк працював більше трьох років. Завдяки цьому суттєво спроститься процес іноземних інвестицій у облігації внутрішніх державних позик (ОВДП).

Чи все так позитивно?

Навіщо потрібен Clearstream

До сьогодні у ОВДП можна було інвестувати самостійно за умови відкриття рахунку у цінних паперах в Україні, що вимагало і фінансових витрат, і часу для проходження усіх бюрократичних процедур.

Це відштовхувало багатьох потенційних інвесторів, або спонукало до використання так званих квазі-інструментів – кредитних нот (CLN) або депозитарних розписок (GDN). Ці інструменти випускаються на міжнародних ринках капіталу великими банками чи фінансовими компаніями. ОВДП стають для них базовим активом, генеруючи фінансові потоки. Такий сценарій спрощував інвестування, але і зменшував доходність інвестиції.

Звісно, це не зупиняло інвестування взагалі. Портфель держоблігацій у власності нерезидентів на сьогодні вже перевищив 41 млрд гривень або більше 5% всіх ОВДП в обігу.

Тепер, отримуючи за допомогою рахунку Clearstream безпосередній доступ до ринку ОВДП, нерезиденти зможуть збільшити свої вкладення у цей інструмент, і таким чином, підвищити ліквідність ринку. Крім того, за рахунок збільшення попиту, Мінфін зможе залучати кошти за нижчими ставками, ніж зараз.

Це серйозне досягнення на шляху до того, щоб українські ОВДП стали привабливим інструментом для іноземців. Країна рухається у вірному напрямку відкритого ринку для всіх категорій інвесторів. Не менш важливо допустити до українського ринку іноземні торгівельні системи, зокрема Bloomberg, Thomson Reuters. Це дозволить більш оперативно торгувати українськими облігаціями як резидентам, так і іноземцям.

Нові ризики

З іншого боку, оперативність, яка з’являється з початком роботи  Clearstream в Україні, містить у собі низку ризиків. Адже, чим простішим з технічної точки зору є інвестування в Україну, таким же простим буде і вихід з таких інвестицій.

У першу чергу зазначу, що саме інвестиції нерезидентів у ОВДП, які активізувались у січні, створили основу для посилення гривні. У випадку погіршення економічної чи політичної ситуації, нерезиденти можуть так само активно розпродавати свої портфелі. Це не зможе не вплинути на курс гривні.

Другим і не менш важливим фактором є довгостроковість інвестицій. Сьогодні нерезиденти пропонують Міністерству фінансів більший за строками ресурс, ніж внутрішні інвестори. Завдяки цьому бюджет залучає кошти не через короткострокові папери з погашенням цього року, а зі строком погашення до чотирьох років. Тепер нерезидентам буде простіше купувати і короткострокові облігації. Потенційно це може повернути ринок в ситуацію частого рефінансування короткострокових позик, що спонукатиме Мінфін погоджуватися на більш високу доходність.

Україна рухається шляхом до відкриття внутрішнього ринку цінних паперів для ширшого кола інвесторів, отримуючи можливість залучати більше коштів через внутрішній ринок капіталу.

Але разом з тим Мінфіну та НБУ доведеться більш ґрунтовно відстежувати тенденції. Не виключено, що може настати час коли доведеться скористатись правом та можливістю обмежувати іноземців у інвестуванні в ОВДП для зменшення ризиків впливу їхнього раптового виходу з українських облігацій.