Світова економіка сповільнює темпи зростання. Та чи означає це загрозу нової економічної кризи у світі? Поки що такий сценарій видається малоймовірним. Нещодавня зміна риторики провідних фінансових регуляторів в бік пом'якшення монетарної політики посилює впевненість фондових ринків, що будуть зроблені кроки для підтримки економічного зростання. Разом із покращенням настроїв на фінансових ринках відновився інтерес інвесторів і до ринків країн, що розвиваються.

Останнє особливо важливо для України в складний рік виборів і пікових виплат за зовнішнім боргом. Та все ж нинішня глобальна ситуація залишається досить нестійкою. І саме тому варто розглянути всі ключові фактори, що впливають на світову економіку.

Тривожна статистика

Ключові регіони світу демонструють все більше ознак послаблення економічного зростання. У США індикатор поточної ділової активності показав зниження зростання до 1,5% у січні з 4% у вересні, інфляція залишається нижче цільового рівня 2% ФРС, а очікування бізнесу і споживачів також далекі від оптимістичних. У Китаї майже кожен значущий економічний індикатор в останні місяці виявився нижчим, ніж очікувалось, обсяги торгівлі зменшуються, зростання реального ВВП в четвертому кварталі 2018 року зменшилося до 6,4% (вперше з 2010 року – нижче 6,5%), а індекс очікувань менеджерів із закупівель показує скорочення економічної активності вперше за два роки. ВВП єврозони в четвертому кварталі минулого року зріс лише на 0,2% порівняно з попереднім кварталом – це найнижчий показник за останні чотири роки.

Посилення негативних сигналів стривожило фінансові ринки ще минулого року, і з кінця вересня ключові фондові індекси покотилися донизу: до кінця 2018 року S&P500 упав на 14%, FTSE100 – на 9%, Nasdaq – на 17%.

Все ж переважна більшість аналітиків вважають, що ще рано говорити про економічну рецесію. За даними агенції Bloomberg, в 2019 році очікується уповільнення зростання світового ВВП лише до 3,5%, після 3,7% в 2018-м. Наскільки дійсно ослабленою буде світова економіка в наступні рік-два, багато в чому визначатимуть ефективність макроекономічної політики в ключових регіонах – США, Китаї та ЄС, а також здатність світових лідерів впоратися з посиленням геополітичних викликів.

З часу глобальної економічної кризи 2007-2009 років національні регулятори досягли успіху в підтримці інвестиційного попиту провідних світових економік, і їхню роль у відновленні стабільного зростання складно переоцінити. Однак зараз їхнє завдання ускладнюється через високий рівень накопичених боргів. Більше того, ефективність ресурсу кількісного пом'якшення, що забезпечив вихід з минулої кризи, може все більше знижуватися з подальшим використанням.

Ситуацію ще більш ускладнює посилення політичних викликів. Торговий конфлікт США і Китаю, вихід Великої Британії з ЄС без відповідної угоди, а також зростання торгового протекціонізму – все це становить найбільшу небезпеку своїми непередбачуваними наслідками і може завдати серйозної шкоди світовій економіці.

Рівняння на США

Вирішальне значення для глобального економічного зростання може мати розворот в політиці центрального банку США. Починаючи з 2015 року Федеральна резервна система дев'ять разів підвищувала облікові ставки на 25 базисних пунктів до поточних 2,25% –2,5% і ще в грудні попереджала ринки про подальші підвищення в 2019 році. Однак 30 січня глава ФРС Джей Пауелл заявив, що ймовірність зниження ставок тепер так само висока, як і ймовірність їх підвищення.

Така різка зміна риторики, разом з рішенням призупинити розкриття планів із підняття ключових ставок, а також переглянути політику нормалізації балансу ФРС, дала фінансовим ринкам сигнал про значне пом'якшення монетарної політики ФРС.

Це також надало можливість іншим центробанкам, в першу чергу Народному банку Китаю, більш впевнено пом'якшувати свою процентну політику, не побоюючись спричинити ослаблення національної валюти проти долара США.

Багато спостерігачів вважають, що нинішні рівні облікових ставок досить збалансовані, з можливістю зниження майже на 250 базисних пунктів у разі серйозного економічного спаду. Водночас ринок праці залишається недостатньо насиченим і все ще спостерігається значне зростання зарплат. Це зберігає потенціал зростання інфляції і може не дозволити ФРС зволікати з подальшим підвищенням ставок.

Зниження податків американських корпорацій адміністрацією Трампа також дало потужний поштовх американській економіці. Разом з тим, це спричинило втрати держбюджету, який виріс до 3,8% ВВП в 2018 році. Малоймовірно, що в 2019-му влада США буде здатна надати економіці додаткові фіскальні стимули.

Китай сповільнює Європу

Ознаки серйозного уповільнення китайської економіки вже змушують держава мобілізовувати ресурси на її стимулювання. В цьому році китайська влада планує задіяти різні важелі, включаючи монетарне пом'якшення, фіскальне стимулювання і точкове регулювання регіонального ринку нерухомості. Економіка може відчути позитивний ефект від додаткового припливу кредитних коштів вже в кінці першого – на початку другого кварталу 2019-го.

Разом з тим, повністю уникнути уповільнення Китаю навряд чи вдасться. Фіскальне стимулювання прискорить зростання дефіциту держбюджету, на що уряд не піде. Суттєвому ж пом'якшенню монетарної політики перешкоджають значне зростання боргового навантаження економіки, необхідність надати пріоритет якісній стороні економічного зростання, а також небажання державних банків брати на себе додаткові ризики кредитування приватного сектора. Більш обережне ставлення китайського керівництва до фінансового стимулювання не передбачає кредитного буму таких самих масштабів, як в 2010 і 2016 роках.

Сповільнення зростання китайської економіки з кінця минулого року почало позначатися і на Європі. Істотним негативним фактором також стає погіршення ділових очікувань через політичні проблем, головні з яких – наслідки безконтрольного Brexit, зростання популізму в Італії та інших країнах, протести у Франції. Однак ризики рецесії в Європі залишаються низькими завдяки досить високому рівню зайнятості, зростанню доходів, зниженню цін на енергоносії і сприятливим умовам фінансування.

Та все ж Європейський центральний банк демонструє готовність діяти і за більшої кількості ознак ослаблення економіки. У зв'язку з цим на початку березня цілком імовірне рішення ЄЦБ про продовження програми щодо цільових операцій довгострокового рефінансування – нестандартного монетарного інструменту, за допомогою якого ЄЦБ надає довгострокові кредити банкам і стимулює їх розширювати кредитування споживачів і бізнесу в єврозоні. Не виключено також перенесення планів підвищення облікової ставки в більш пізні терміни, ніж раніше оголошений грудень 2019-го.

Торговельне перемир'я

Ще один істотний ризик для світової економіки – ескалація торгового протистояння США і Китаю.

Вже з 1 березня, за відсутності суттєвого прогресу в переговорах, США можуть збільшити імпортні мита для товарів з Китаю з 10% до 25%. І така перспектива серйозно турбує фінансові ринки.

Складність переговорів полягає в тому, що США хочуть домогтися не тільки більш збалансованого торгового обміну, а й гарантій китайської влади щодо запобігання витоку технологій, захисту інтелектуальної власності, усунення нетарифних бар'єрів, а також початку структурних реформ, що усувають субсидування галузей китайської економіки. Масштаб обговорюваних проблем дуже великий, і дискусії, швидше за все, триватимуть ще довго після визначеного терміну.

Останнім часом сторони заявляють про значний прогрес у переговорах. У досягненні домовленостей зацікавлені як китайська влада, яка хотіла б уникнути відчутного удару по експорту країни, так і адміністрація Трампа, якій необхідно продемонструвати успіхи в одному з ключових напрямів зовнішньої політики напередодні виборів. За базовим сценарієм можна очікувати досягнення попередньої угоди і продовження переговорів.

* * * * *

Загалом, незважаючи на серйозні виклики, глобальна макроекономічна ситуація дозволяє зберігати обережний оптимізм.

Світові фондові ринки схвально зустріли кардинальний розворот в риториці ФРС, і за січень ключові фондові індекси S&P500 і FTSE100 зросли на 8% і 3% відповідно. Продовжують надходити сигнали від китайської влади про плани підтримати китайську економіку, намітився прогрес у торгових переговорах США і Китаю – усе це також підтримує фондові й сировинні ринки.

Як наслідок, відновився й інтерес інвесторів до цінних паперів ринків країн, що розвиваються. Останнє є критично важливим для українського уряду, якому належить виплатити в цьому році рекордну суму в $4,7 млрд з обслуговування зовнішнього боргу.

Попри нестійкий стан світової економіки, загроза нової кризи поки не виглядає актуальною. Можна навіть сказати, що нинішня ситуація швидше є сприятливою для України.