Огляд міжнародних ринків
Ринки під тиском зневіри у техносекторі та страхів інфляції
Минулого тижня суперечливі фінансові звіти провідних технокомпаній США посилили скепсис інвесторів щодо всього сектору, а розширення близькосхідного конфлікту спричинило новий стрибок цін на енергоносії й укріпило очікування стрімкішої інфляції і вищих ставок центральних банків.
З початком сезону корпоративної фінансової звітності за 2кв26 плани великих IT- компаній надалі нарощувати капітальні вкладення стають усе більш очевидними й дедалі більше нервують інвесторів. Компанія Alphabet під час оприлюднення свого квартального звіту заявила про плани збільшити капітальні витрати цього року до $205 млрд, що вже на 11% більше від початкових прогнозів керівництва. Це спричинило обвал акцій компанії на 9% за тиждень незважаючи на те, що ключові фінансові показники за 2кв26 перевищили прогнози аналітиків. Інша компанія «Чудової сімки» Tesla також очікує збільшення капітальних витрат. До того ж її оприлюднені прибутки за минулий квартал виявились значно меншими за оцінки аналітиків. У тижневому підсумку акції компанії рухнули на 16%. Компанія Intel (-10% за тиждень) оприлюднила сильний фінансовий звіт, але цього виявилось недостатньо, щоб вгамувати занепокоєння інвесторів через занадто повільні темпи зростання клієнтської бази компанії. У цілому ринкова капіталізація сектору комунікаційних послуг індексу S&P 500 впала за тиждень на 6%, а сам індекс втратив 0.6%. Сфокусований на секторі високих технологій індекс Nasdaq 100 знизився за тиждень на 1.6%.
Натомість енергетичний сектор індексу додав за тиждень у вартості ще 4% через новий виток ескалації війни на Близькому Сході. Атаки єменських хуситів по нафтових танкерах у Червоному морі спричинили зростання цін на нафту Brent і природний газ на європейському ринку на 10% за тиждень. Відтак посилилися побоювання прискорення інфляції і зростання ставок центральних банків у західних економіках. Імовірність підвищення ставок ФРС на засіданні цієї середи, згідно з ф’ючерсними котируваннями, збільшилася до 36% з 15% тиждень тому. ЄЦБ минулого тижня залишив ставки незмінними, водночас тональність виступу голови центрального банку Крістін Лагард була розцінена учасниками ринку як «яструбина». Дохідності десятирічних казначейських облігацій США зросли за тиждень на 13 б.п. до 4.68%, а німецьких бундів – на 5 б.п. до 3.17% – в обох випадках найвищого рівня з січня 2025. Індекс вартості єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, знизився за тиждень на 0.9%.
Погляд ICU: Черговий стрибок цін на енергоносії збільшує інфляційні ризики й посилює тиск на західні центральні банки щодо підвищення ставок. Утім найближчими місяцями такі рішення малоймовірні, особливо для європейських регуляторів, які будуть також враховувати слабкий стан економіки в регіоні. Набагато ймовірніше, центральні банки будуть очікувати подальшого розвитку подій на Близькому Сході, надаючи мінімум комунікації щодо своїх наступних кроків. Перспективи конфлікту залишаються вкрай невизначеними, водночас зростає ймовірність чергового перемир’я. Припинення обміну взаємними ударами між Іраном та США наприкінці тижня свідчить, що кожна зі сторін має вагомі причини не бажати подальшої ескалації.
Ринки державних облігацій
Мінфін вкотре обмінює резервні облігації
Міністерство фінансів продовжує замінювати старі резервні облігації з близькими термінами погашення на нові папери з погашенням через три роки.
Другий місяць поспіль Мінфін проводить обмін резервних облігацій. На липень- листопад цього року припадає погашення п'яти випусків резервних облігацій обсягом понад 99 млрд грн. Ще в червні Мінфін обміняв більшість резервних облігацій, погашення яких припадало на минулий тиждень, а потім погасив залишок цього випуску. На аукціоні в середу було обміняно більшість паперів із погашенням наступного тижня на нові трирічні папери.
На аукціон було подано дев'ять заявок на трошки більш ніж 15 млрд грн, тобто незначно більше, ніж пропозиція. Це дозволило Мінфіну обміняти приблизно 70% випуску з погашенням 5 серпня і подовжити термін позики ще на три роки. Дохідності незначно відрізнялися від первинного розміщення цього випуску ОВДП два тижні до того.
Погляд ICU: Міністерство проводить досить стабільну та зрозумілу політику, заздалегідь обмінюючи облігації з погашенням наступного місяця на нові папери зі значно довшими термінами обігу. Це був уже сьомий аукціон з обміну цього року, і ми очікуємо ще принаймні три подібні аукціони до кінця року.
Єврооблігації стрімко подешевшали
Українські єврооблігації різко подешевшали минулого тижня, значно випереджаючи зниження цін облігацій ринків, що розвиваються.
За минулий тиждень індекс облігацій ринків, що розвиваються, EMBI, знизився на 0.9%, до двомісячного мінімуму. Це демонструє негативну реакцію ринків на чергову ескалацію в Ірані. Українські єврооблігації подешевшали значно сильніше – в середньому майже на 3%.
Погляд ICU: Нова хвиля ескалації в Ірані була головною темою на фінансових ринках минулого тижня, затьмаривши затвердження першого перегляду програми МВФ для України. Ціни українських єврооблігацій залишаються дуже чутливими як до внутрішніх, так і глобальних факторів. Їхня волатильність значно перевищує показники для паперів інших країн, що розвиваються. Ми очікуємо, що ціни українських єврооблігацій залишатимуться під посиленим тиском, якщо не буде реальної деескалації на Близькому Сході цього тижня.
Валютний ринок
НБУ звужує діапазон коливання гривні
Національний банк ледь зменшив інтервенції, намагаючись звузити діапазон коливання гривні на ринку.
Загалом за минулий тиждень НБУ продав понад $1 млрд, лише на 5% менше, ніж за тиждень до цього. Це дозволило йому зберігати курс гривні протягом тижня переважно в межах 44.7-44.8 грн/$/. Загалом за тиждень долар США подорожчав на 0.3% до 44.81 грн/$.
Відбулося це на тлі помітного зниження дефіциту валюти на ринку, переважно за рахунок збільшення пропозиції при відносно незмінних обсягах купівлі. На міжбанківському ринку чиста купівля валюти впала на 16% до $564млн, а в роздрібному сегменті на 29% до $33млн.
Погляд ICU: НБУ, здається, намагається звузити діапазон коливання курсу гривні після затвердження першого перегляду програми МВФ. Такий підхід має наслідком значні витрати резервів: рівень інтервенцій залишається високим, значно вищим від комфортного для НБУ рівня. З огляду на численні пошкодження портової інфраструктури, обсяги валютної виручки і відповідно пропозиція валюти можуть зменшитися найближчими тижнями, додатково збільшуючи дефіцит валюти. Цілком імовірно, що НБУ змушений буде дещо збільшити інтервенції до кінця літа. Водночас припливів міжнародної фінансової допомоги має бути достатньо, щоб повністю компенсувати витрати НБУ на інтервенції до кінця року.
Макроекономіка
МВФ оприлюднює нейтральний макропрогноз для України
Рада директорів МВФ затвердила перший перегляд програми EFF для України, що розрахована на 48 місяців. Це дозволило перерахувати другий транш кредиту обсягом $690 млн. У меморандумі МВФ розкрив деталі власного макроекономічного прогнозу для України.
МВФ очікує, що цьогоріч українська економіка зросте на 1.0-1.6%, що дещо нижче від минулорічного показника 1.8%. Важливо, що цей прогноз було зроблено ще до початку масових руйнувань портової інфраструктури росією, що самі по собі створюють значні додаткові ризики для економічного зростання. Інфляція очікується на рівні 10.5% наприкінці року – це помітне погіршення прогнозу порівняно із 7.5%, які МВФ вбачав у минулому раунді прогнозування в лютому. Вищий прогноз інфляції пояснюється переважно ефектами різкого зростання цін на паливо через війну в Ірані. МВФ вбачає, що облікова ставка НБУ залишатиметься незмінною на рівні 15.0% до 2027 року. Дефіцит бюджету до врахування грантів очікується на рівні 21.1% ВВП (у лютому очікувалося 19.3%), а дефіцит поточного рахунку до врахування грантів на рівні 22.8% ВВП (19.9% у лютому). Як дефіцит бюджету, так і дефіцит поточного рахунку будуть повністю перекриті припливами міжнародної фінансової допомоги: її оцінки на цей рік було покращено до $54.8 млрд порівняно з $51.4 млрд, прогнозованих у лютому. Кредит підтримки України (USL) від ЄС тепер враховується в прогнозах як безповоротний грант. МВФ також дещо покращив прогноз обмінного курсу гривні: середньорічний показник тепер очікується на рівні 44.5 грн/$ порівняно з 44.9 у лютневому прогнозі.
Погляд ICU: Прогнози від МВФ загалом є достатньо консервативними. Вони припускають, що макроекономічна та фінансова стабільність і надалі повною мірою базуватимуться на значних припливах міжнародної фінансової допомоги. Однак ми зберігаємо наш ще більш консервативний прогноз економічного зростання на поточний рік на рівні 0.8%. Водночас у частині інфляції ми маємо більш оптимістичні очікування і вважаємо, що ІСЦ не сягне двознакових показників. На нашу думку, НБУ, ймовірно, намагатиметься забезпечити курс гривні, що є близьким до бачення МВФ, – це означає, що в другому півріччі варто очікувати на подальшу помірну девальвацію гривні. Ми зберігаємо наш прогноз обмінного курсу наприкінці року на рівні 45.8 грн/$.