Середньозважений показник дохідності всіх фондів склав 15,93%, що помітно обганяє річну інфляцію в 12%. Це знову перекреслило сподівання критиків накопичувальної системи, чий головний аргумент був у начебто нездатності локальних інвестиційних інструментів обганяти інфляцію.
З іншого боку, НПФ так і не зазнали суттєвого розповсюдження. Кількість українців, які вкладають туди свої кошти, зростає дуже повільно: лише 835 нових вкладників у 2023 році та 1 679 — за 9 місяців 2024 року.
На чому заробила трійка лідерів
Якщо коротко — рік був успішним. Результати майже всіх НПФ перевищили інфляцію (12%), а середня дохідність п’яти найбільших приватних фондів (без унікального фонду Нацбанку) склала 16,3%.
Джерело: ICU, відкриті дані
Перша трійка досягла найкращих результатів завдяки інвестиціям у доларові активи, зокрема, в облігації зовнішньої державної позики України (ОЗДП). Це номіновані у валюті папери, що продаються іноземним інвесторам. Із початком війни вони подешевшали в 5 разів і більше, але поступово відновлювалися в ціні. Ключовим тригером зростання стала реструктуризація ОЗДП у вересні минулого року: Україна домовилася про нові терміни виплат на суму $20,5 млрд. Це повернуло довіру інвесторів, і ще до офіційного завершення процесу ціни на облігації почали стрімко зростати.
Якщо йдеться про НПФ, завжди треба оцінювати результати їх роботи за сукупний період декількох років. Наприклад, цьогорічні рекордсмени — фонди «Всі» та «Фріфлайт» — попередніми роками показували збитки, коли ОЗДП падали в ціні.
Страхи інфляції
У багатьох виникає питання, чи здатні НПФ захистити гроші від інфляції та девальвації? Сумніви щодо цього розвіюють результати з 2022 року, які є дуже наочними, адже це час найбільших економічних шоків через повномасштабну війну.
Бачимо, що за період 2022−2024 найбільші фонди, зокрема, «Династія» та НПФ Укрексімбанку, показали прибуток, що перевищив зростання курсу долара, — головний страх українських інвесторів. Також вони разом із НПФ НБУ та «Емерит-Україна» випередили інфляцію.
.jpeg)
Джерело: ICU, відкриті дані
Скільки українців відкладають на пенсію через НПФ
Чи справді так мало українців використовують недержавні пенсійні фонди? Формально — ні. В Україні майже 900 тис. учасників НПФ. Але реальність є менш оптимістичною: лише 10% із них самостійно вирішили відкладати на пенсію. Решта — потрапили до фондів автоматично через програми роботодавців і профспілок.
Головна проблема існуючих накопичень — маленькі обсяги. Наприклад, найбільший за кількістю учасників НПФ «Магістраль» (330 тис. осіб) має лише в середньому 250 грн активів на одного учасника. Звісно, внески роботодавців можуть бути вагомими, але інколи учасники, за яких роблять внески, навіть не знають про свої пенсійні накопичення.
Фактично активних вкладників, які самі відкладають на старість, лише 90 тис. осіб. А якщо рахувати тільки доступні для всіх відкриті НПФ, середній обсяг активів на одного учасника — 4 тис. грн. Це свідчить не лише про переважно невеликі внески, а насамперед — про велику кількість пасивних вкладників, які «розмивають» середній показник. В результаті тих, хто повноцінно використовує НПФ для пенсійних накопичень, менше 10 тис. осіб.
Чому так? Багато українців просто не знають про переваги НПФ та як правильно їх використовувати. А ті, хто щось чув, не довіряють цій системі. Одних бентежить нижча дохідність, порівнюючи з ОВДП або фондовим ринком. Але вони не враховують, що НПФ орієнтовані не на максимальний прибуток, а на стабільність та мінімізацію ризиків. Це не гра «багатий пенсіонер або пенсіонер без пенсії». Це стратегія впевнених накопичень. До того ж податкові пільги змінюють ситуацію на користь НПФ.
Інші не довіряють українським фондам через сумніви в самих інституціях України, хоча без проблем купують нерухомість в тих самих реаліях.
Не додають впевненості і негативні коментарі регулятора про недосконалість корпоративного управління пенсійних фондів, більшість з яких перейняла найкращу модель функціонування та не зазнала критичних втрат, на відміну від банківського сектору. В нещодавно опублікованій Білій книзі реформування добровільного накопичувального пенсійного забезпечення в Україні регулятор ринку, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, зазначає такі недоліки, як слабкий захист пенсійних накопичень та високі витрати, що є об'єктом регулювання самої ж комісії.
Переваги НПФ
По-перше, додаткова дохідність 18% через податкове планування. Підвищення військового збору наприкінці 2024 року викликало чимало шуму, і дедалі більше людей вважають, що немає кращої інвестиції в Україні, ніж ОВДП, адже там немає податків. Це особливо вражає тих, хто звик до депозитів, де податки з'їдають 23% прибутку.
Але досвідчені використовують не просто нульові податки, а податкові пільги НПФ. Внески до НПФ дають право повернути 18% (ставка ПДФО) із податку, сплаченого із зарплати. Це і додає 18% до дохідності самого НПФ. Проте такий вигідний інструмент має обмеження: у 2024 році максимальна сума, з якої можна отримати відшкодування, — 50,8 тис. грн, що більш ніж достатньо для пенсійних накопичень. Звісно, при виплаті пенсії у майбутньому з 60% суми утримуватиметься податок, але лише до 70-річного віку. А до того часу повернені податки десятиліттями працюватимуть на вас.
По-друге, НПФ захищає пенсію вкладника від самого вкладника. До досягнення 50-річного віку не можна забрати гроші з НПФ, тож вони точно не підуть на спонтанні витрати. Багато хто спершу сприймає це як мінус, але насправді це, навпаки, позитивно. У дійсно ж екстрених випадках (серйозні хвороби, виїзд на ПМЖ, смерть) гроші можна отримати. Крім того, кошти в НПФ захищені від конфіскації та арешту — їх не можуть відібрати навіть через судові рішення.
Читайте також: Депозити продовжують зростати: банкіри розповіли, в якій валюті краще тримати заощадження
По-третє, гнучкість. Головне — розуміти, що НПФ варто порівнювати саме з пенсіями. Ви самі вирішуєте, коли й скільки відкладати. Тут немає обов’язкових внесків чи штрафів за їх відсутність. Так само гнучко можна обирати періодичність виплат: щомісяця, щокварталу або навіть раз на рік, щоб отримати значну суму відразу. Єдиний нюанс — виплати мають розтягнутися щонайменше на 10 років, адже це пенсія, а не разова акція.
_______________
Автори: директор з управління активами групи ICU в Україні Григорій Овчаренко, інвестиційний керуючий ICU Владислав Свистунов
Джерело: Мінфін
