Ринки: Ринки оптимістичні, попри вищу інфляцію й геополітичні загрози
Загострення відносин США з ЄС та іншими союзниками, а також прискорення інфляції в США не вгамували оптимізм ринків, тоді як активізація контактів команди Трампа з рф посилили надії на припинення війни в Україні.
Телефонна бесіда Трампа й путіна, а також заяви Президента США щодо перспектив досягнення миру в Україні посилили надії на швидше завершення війни в Україні, але водночас посилили страхи не вигідної для України та ЄС угоди. До того ж Віцепрезидент США Джей Ді Венс у своєму виступі на Мюнхенській конференції звинуватив європейських лідерів у придушенні свободи та відмові від співпраці з ультраправими партіями. Виступ Венса викликав обурення в багатьох європейських країнах і ще більше загострив напруженість між США та ЄС.
А втім, Трамп підтверджував наміри зробити торгову політику США ще більш жорсткою. На початку тижня він заявив про підвищення імпортних мит на сталь і алюміній до 25% з 10% і скасування всіх винятків стосовно цих товарів. Також Трамп заявив, що розпорядився розробити план, згідно з яким США введуть рівнозначні імпортні мита на товари всіх країн, які обкладають митами американські товари.
Реакція ринків на всі ці геополітичні ускладнення й загрози торгових конфліктів виявилася доволі млявою. Водночас європейські акції навіть прискорили зростання на тлі сильних фінансових результатів за 4кв24 європейських провідних компаній, а також посилення надій на швидше завершення війни в Україні. За підсумками тижня європейський Stoxx 600 виріс на 1.8%.
Не дуже засмутили інвесторів і новини про прискорення інфляції в США в січні. Індекс споживчих цін виріс у січні найбільше за останні півтора року – на 3.0% р/р, тоді як консенсус-прогноз передбачав незмінні з грудня 2.9%. Виробнича інфляція теж виявилася вищою від очікувань, проте ці дані ринки сприйняли навіть з оптимізмом, оскільки компоненти, тісно по’вязані зі споживчим індексом цін, показали сповільнення.
Найбільш негативно відреагували на дані боргові ринки, з відповідним зростанням дохідностей казначейських облігацій. Утім, до кінця тижня цей негативний ефект зійшов нанівець головним чином завдяки неочікувано слабким даним січневих роздрібних продажів, які підтвердили, що споживчий попит помітно охолоджується. У тижневому підсумку дохідності десятирічних казначейських облігацій знизилися на 2 б.п. до 4.48%, а дворічних – на 3 б.п. до 4.26%. Індекс вартості облігацій країн, що розвиваються, EMBI, додав за тиждень 0.1%. Водночас американські індекси акцій S&P500 і Nasdaq 100 зросли на 1.5% і 2.9% відповідно.
На сировинних ринках найбільш помітною подією минулого тижня стало стрімке падіння цін на природний газ у Європі (-7% за тиждень) і світових цін на енергетичне вугілля (-4%) на тлі сподівань на швидше припинення війни й відновлення трубопровідних постачань російського газу до ЄС.
Погляд ICU: Погіршення роздрібних продажів дозволило ринкам сподіватись, що січневе прискорення американської інфляції є тимчасовим. Ринки також наразі вірять у тимчасовий характер загострення відносин США зі своїми союзниками й торговими партнерами, оскільки не бачать достатньо конкретних дій з боку команди Трампа. Натомість інвестори сподіваються, що основні суперечки буде врегульовано завдяки укладанню нових угод. Утім, процес узгодження позицій може виявитись тривалим і болючим, а подальші дії американської адміністрації залишаються непередбачуваними.
Облігації: Мінфін зупинив підвищення дохідностей, запозичення рекордно низькі
Минулого тижня Міністерство фінансів відмовилося далі підвищувати ставки за військовими ОВДП. Однак за новими дворічними паперами Мінфін встановив ставки трошки вище кривої дохідності.
Міністерство фінансів вирішило не поспішати з подальшим підвищенням відсоткових ставок за військовими ОВДП. Тож на первинному аукціоні ставки відсікання за 17-місячними та 2.4-річними облігаціями залишилися незмінними, хоча середньозважені ставки підвищилися на 7-10 б.п. Водночас за новими дворічними звичайними гривневими облігаціями міністерство встановило максимальну задоволену ставку на рівні 16.65%, що на 80 б.п. вище, ніж за 17-місячними, але лише на 30 б.п. нижче, ніж за 2.4-річними паперами, хоча за кривою дохідності дворічним паперам відповідав би рівень не вище 16.5%. Загалом до бюджету було залучено лише один мільярд гривень, що є найменшим обсягом із грудня 2022 року. Більше деталей в огляді аукціону.
Вторинний ринок дуже стримано відреагував на нещодавні рішення Мінфіну підвищити дохідності ОВДП. За минулий тиждень середньозважені дохідності угод із гривневими ОВДП виросли на 10-20 б.п., але не за всіма інструментами. Загальний обсяг угод зменшився на 28% до 7.2 млрд грн, концентруючись звично у військових облігаціях (68% загального обсягу угод). Частка валютних ОВДП у торгах зросла до 33%.
Портфель фізичних осіб минулого тижня зріс на майже 3% до нового рекордного обсягу, перевищивши 83 млрд грн, а частка гривневих паперів у портфелях становить більше половини. Також зросли портфелі всіх інших небанківських інвесторів, тоді як банки активно продавали придбані на первинному ринку облігації своїм клієнтам.
Погляд ICU: Міністерство фінансів зупинило зростання ставок за ОВДП на первинному ринку, підвищивши їх лише на половину розміру сумарного підвищення облікової ставки НБУ з грудня. Підвищення ставок на завтрашньому аукціоні є малоймовірним, а інтерес банків до первинних розміщень залишатиметься невеликим. Навряд чи ставки зараз є фактором, що найбільше обмежує інтерес до вкладень в ОВДП.
Найближче погашення внутрішнього боргу відбудеться вже наступного тижня. Обсяг погашення складе 41 млрд – це історично найбільший разовий обсяг погашень гривневих облігацій. Попри це, ми не очікуємо спроб Мінфіну залучити більше коштів будь-якою ціною наперед. Ми очікуємо, що значна частина надходжень від погашень буде згодом реінвестована.
Облігації: Власники єврооблігацій зберігають оптимізм
Ціни українських єврооблігацій продовжили зростання минулого тижня на очікуваннях результативних переговорів про мирний договір.
Єврооблігації подорожчали минулого тижня ще на 2%, сягнувши минулого четверга своїх нових історичних максимумів. Найбільше, на понад 4%, подорожчали єврооблігації серії В з погашенням у 2035-36 роках, власники яких можуть отримати у 2030 додатковий обсяг паперів, якщо у 2028 році ВВП сягне визначених МВФ прогнозних рівнів. Індекс облігацій країн, що розвиваються, зріс на 0.1%. Ціна ВВП-варантів знизилася на 1.5% нижче 86 центів за долар умовного номіналу.
Погляд ICU: Безпекова конференція в Мюнхені стала ключовою подією минулого тижня. За результатами конференції не додалося конкретики про план переговорів та можливі формули завершення війни. Окрім того, у п'ятницю стало відомо, що представники США, Європи та України мають суттєві відмінності в баченні своєї ролі в досягненні мирної угоди. Це дещо знизило запал інвесторів і призвело до незначного коригування цін. Попри це, позитивний настрій інвесторів зберігається в очікуванні наступних кроків наприкінці лютого на зустрічах лідерів США та росії в Саудівській Аравії.
FX: НБУ збільшив інтервенції до середньотижневого обсягу
НБУ дозволив курсу гривні послабшати за минулий тиждень лише на 0.4%, хоча змушений був збільшити інтервенції наполовину – це трохи вище середньотижневого обсягу за весь час російсько-української війни.
Дефіцит валюти на міжбанківському ринку зріс минулого тижня майже утричі – з $94 млн до $250 млн. Водночас у роздрібному сегменті чиста купівля зменшилася на 28% до $178 млн. Тож загальний дефіцит валюти на ринку за підсумками чотирьох робочих днів збільшився на чверть (порівняно з аналогічним періодом попереднього тижня) до $428 млн. Збільшення дефіциту призвело до зростання інтервенцій НБУ на 47% до $670 млн.
За підсумками тижня офіційний курс гривні послабшав на 0.4% до 41.63 грн/$ - приблизно до рівня середини грудня минулого року. Готівкова вартість долара США в системно важливих банках за підсумками тижня зросла на 0.5% до 41.5-42.0 грн/$.
Погляд ICU: Національний банк суттєво збільшив інтервенції, але вони були близькими до середньотижневих значень як від початку повномасштабної війни ($605 млн), так і з часу переходу НБУ до режиму керованої гнучкості у 2023 році ($683 млн). Тож за умови збереження ринкового дефіциту на рівні, близькому до минулого тижня, НБУ зможе зберігати курс гривні неподалік від 42 грн/$ без особливих змін в обсягах інтервенцій.
Економіка: Інфляція зросла до 12.9% в січні і прискорюватиметься до травня
Споживчі ціни зросли в січні на 12.9% р/р порівняно з 12.0% у грудні. Річна інфляція продовжить прискорюватися до травня через низьку базу, проте різко піде на спад із червня.
У місячному вимірі інфляція сповільнилася до 1.2% порівняно з 1.4% в грудні й стала найнижчою з серпня 2024 року. У річному вимірі й далі спостерігалося прискорення цін на транспортні послуги (через здорожчання пального після чергового підвищення акцизів), послуги охорони здоров’я, а також алкоголь та тютюн. Проте річні темпи зростання цін на продукти харчування, які були основним чинником прискорення інфляції в 2п24, залишаються практично незмінними вже третій місяць поспіль. Також ледь змінилися темпи зростання цін на одяг та взуття, комунальні послуги та побутову техніку.
Погляд ICU: За нашими оцінками, підвищення тарифів на автоцивілку та зростання тарифів на мобільний зв’язок мали внесок до місячної інфляції на рівні 0.4 в.п. Це зростання тарифів значною мірою пов’язане з адміністративними рішеннями, а не регулярним щорічним переглядом тарифів постачальниками послуг. Без урахування цих двох складових місячна інфляція в січні склала близько 0.8%, а це є свідченням помітного зниження інфляційного тиску. Інше важливе спостереження полягає в тому, що темпи зростання цін на продукти харчування, схоже, сягнули піку – вони є практично незмінними із листопада. Це свідчення поступового зниження впливу низького минулорічного врожаю на споживчі ціни.
Попри появу ознак зниження інфляційного тиску, ми очікуємо прискорення річної інфляції до травня. Це пов’язано з ефектом низької минулорічної бази, адже зростання цін за 5м24 склало усього 2.0% - це значно нижче тренду, що узгоджується з інфляційними цілями НБУ на рівні 5% р/р. Ми підтверджуємо наш прогноз сповільнення річної споживчої інфляції до 7% наприкінці 2025 року, якщо несприятливі погодні умови не повторяться цьогоріч. З урахуванням поточної інфляційної динаміки ми очікуємо підвищення облікової ставки на 0.5% в березні, що узгоджується з озвученими Національним банком орієнтирами.