Ринки: Трамп надає ринкам нові стимули

Перші заяви Трампа на посту президента США не тільки знову підтримали американські акції, але й завдяки деякому пом’якшенню його позицій щодо митної політики принесли полегшення іншим провідним регіональним ринкам.

Після інавгурації Трампа митна політика США залишалася у фокусі ринків минулого тижня. У перші дні каденції новий президент США неодноразово підтверджував свої наміри підвищити мита на товари, що імпортуються до США. Водночас риторика Трампа дещо пом’якшилася. Зокрема, він відклав підвищення ставок мит на імпортні товари з ЄС, Канади і Мексики до 1 лютого замість першого дня свого перебування у владі. Також він заявив, що може ввести додаткове 10% імпортне мито на китайські товари, що набагато менше раніше обіцяних ним 60%. Наприкінці тижня Трамп заявив про свою телефонну розмову з головою КНР Сі Цзіньпіном і про те, що вони можуть укласти нову торгову угоду, уникнувши при цьому підвищення мит. Усі ці сигнали підсилили надії ринків на те, що реальна тарифна політика нової адміністрації буде не такою агресивною, як раніше очікувалось.

На Світовому економічному форумі в Давосі Трамп закликав ОПЕК знизити ціни на нафту, а центральні банки світу – знизити ставки. Інвестори також вітали заяву Трампа про план інвестувати $500 млрд у приватний проєкт із використанням штучного інтелекту за участю компаній Oracle ORCL.N, OpenAI і SoftBank. Ця заява посилила попит інвесторів на акції компаній сектору високих технологій. Поліпшували настрої ісильні фінансові звіти низки провідних компаній індексів, зокрема Netflix, Procter & Gamble, GE Aerospace, Verizon.

У результаті за тиждень американські S&P 500 і Nasdaq 100 зросли на 1.7% і 1.6% відповідно. Надії м’якшої митної політики також підтримували інші провідні фондові індекси: європейський Stoxx 600 додав 1.2%, офшорний китайський Hang Seng 2.5%, а глобальний All-World FTSE 2.1%.

Більш обережними залишалися інвестори на боргових ринках. Після деяких коливань дохідності американських казначейських облігацій США за тиждень знизилися лише на 1 б.п. до 4.62% для десятирічних і на 2 б.п. до 4.27% для дворічних паперів. Індекс вартості єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, виріс за тиждень на 0.5%.

На сировинних ринках також переважало помірне зростання цін на загальному тлі більшого апетиту до ризиків. Одними з небагатьох негативних винятків стали ціни на нафту (-4%) і на сталь (-2%). Лідером же росту вкотре стали ціни на природний газ у Європі (+8%) – головним чином через подальше швидке зниження запасів у газосховищах, а також новини про можливе субсидіювання урядом Німеччини газових закупівель.

Погляд ICU: Хоча ринки наразі дуже оптимістично оцінюють перспективи більшості ініціатив Трампа, досвід його першого терміну правління свідчить про високу невизначеність реальних дій нової адміністрації. Рішення запровадити 25% мита на імпорт товарів у США з Колумбії у неділю, хоч воно й було в останній момент відмінене, показує, що загроза інших подібних заходів є високою. Водночас масоване застосування каральних імпортних мит, особливо проти ключових торгових партнерів, може викликати значне прискорення інфляції – вкрай небажаний сценарій для адміністрації Трампа, оскільки інфляція є досить чутливим питанням для американського суспільства.

 

Облігації: Мінфін далі знижує дохідність резервних ОВДП

Минулого тижня Мінфін знову відмовився підвищувати ставки за військовими ОВДП, проте зростання облікової ставки може спонукати переглянути рішення.

Первинний ринок знову стає ще більш сегментованим. Банки віддають перевагу чотирирічним облігаціям, які НБУ сьогодні дозволив використовувати для покриття частини обов'язкових резервів, та суттєво конкурують за них на аукціоні. Водночас дрібніші інвестори та ключові оператори роздрібного ринку купують більше військових облігацій та роблять регулярні спроби отримати вищі ставки. Тому за чотирирічним інструментом Мінфін знизив ставки минулого тижня вже нижче 14%, а за військовими облігаціями вони залишилися на рівні 15.1% та 16.2% для півтора- та 2.5-річних облігацій. Та й більшість коштів бюджет знову отримав від чотирирічних ОВДП. Більше деталей в огляді аукціону.

Вторинний ринок минулого тижня залишився сконцентрованим переважно у звичайних та військових облігаціях. Торги резервними (з урахуванням нового чотирирічного випуску) облігаціями склали лише 22% від загального обсягу угод за тиждень. Загальний обсяг торгів взагалі зменшився майже удвічі – до 6.8 млрд грн.

Інвестори поступово відновлюють свої портфелі після погашення позаминулого тижня гривневих облігацій. Найбільш активні в цьому фізичні особи, які збільшили портфель за тиждень на 2.2% до 80 млрд грн. Минулого тижня лише нерезиденти зменшили портфель на 0.9%. Наприкінці тижня Мінфін погасить $353 млн облігацій, що знову зменшить портфелі. Але після цього інвестори матимуть змогу перевкласти свої кошти, зокрема у валютні облігації, які Мінфін уперше цього року розміщуватиме на аукціоні наступного вівторка.

Погляд ICU: Мінфін уже кілька тижнів поспіль відмовляється підвищувати ставки за військовими гривневими ОВДП, хоча на ринку були чіткі очікування, що НБУ підвищить свою облікову ставку в січні. І з огляду на це, ми очікуємо, що міністерство не поспішатиме співмірно підвищувати ставки за військовими облігаціями з кількох причин. Найближчими тижнями Мінфіну необхідно накопичити кошти для погашення 41 млрд грн ОВДП наприкінці лютого, і для цього емітент віддаватиме перевагу резервним облігаціям. Окрім цього, пропоновані на ринку військові облігації мають термін обігу принаймні півтора року, а НБУ дав чіткі сигнали, що планує знижувати облікову ставку вже влітку цього року. Імовірно, наприкінці цього року вона буде нижчою, ніж на початку. Тому Міністерство фінансів може помірно підвищувати ставки за військовими ОВДП в разі нагальної потреби в коштах, але значно меншим темпом ніж НБУ.

 

Облігації: Ціни єврооблігацій на нових максимумах

Надії й очікування власників українських єврооблігацій на швидке завершення гарячої фази російсько-української війни знову посилилися минулого тижня.

Минулого тижня розпочалося нове ралі на ринку єврооблігацій. Ціни єврооблігацій серії А з погашенням у 2034-36 роках суттєво зросли, але лише наблизилися до максимальних цін, які були зафіксовані на початку січня. Водночас облігації серії А з погашенням у 2029 році та всі єврооблігації серії В подорожчали до нових максимумів. Загалом за тиждень усі єврооблігації подорожчали в середньому майже на 4%. Відповідно дохідності знизилися нижче 15%, а спреди до бенчмарка (казначейські зобов'язання США) звузилися на 30-90 б.п. Індекс облігацій країн, що розвиваються, зріс на 0.5%. Ціна ВВП-варантів підвищилася ще на 4% до 84 центів за долар умовного номіналу – свого чергового трирічного максимуму.

Погляд ICU: Минулого тижня інвестори отримали нові підстави для оптимізму завдяки озвученню офіційної позиції та перших публічних заяв Президента США та його команди щодо України. Власники єврооблігацій очікують швидкого переходу до переговорів і пошуку шляхів припинення війни. Заяви європейських лідерів про продовження підтримки України також мали позитивний вплив на настрої інвесторів. Найближчим часом сигнали про хід підготовки до переговорів будуть мати визначальний вплив на динаміку й амплітуду коливань цін українських єврооблігацій.

 

FX: НБУ суттєво посилив гривню

Минулого тижня НБУ зменшив інтервенції до цьогорічного мінімуму, що не завадило йому посилити курс гривні до найвищого рівня цьогоріч.

Загальний дефіцит валюти на ринку зменшився минулого тижня приблизно на 33%. За чотири робочі дні минулого тижня чиста купівля валюти склала приблизно $472 млн, що все ще значно більше середньотижневого дефіциту за минулий рік. Зокрема, на міжбанківському валютному ринку чиста купівля валюти скоротилася до $267 млн (на 38% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього тижня), а чиста купівля валюти в роздрібному сегменті зменшилася до $205 млн (-24% до аналогічного періоду попереднього тижня).

Інтервенції НБУ зменшилися минулого тижня на 25% до $756 млн, що є найменшим обсягом з початку грудня минулого року. За підсумками тижня офіційний курс гривні посилився на 0.5% до 41.93 грн/$ – найміцнішого рівня з кінця грудня минулого року. Вартість готівкового долара США в системно важливих банках за підсумками тижня зменшилася на 0.8% до 41.7-42.3 грн/$ – до передноворічного рівня.

Погляд ICU: Національний банк значно скоротив свої інтервенції, але вони все ж залишаються великими й значно вищими за минулорічний середньотижневий показник ($665 млн). Цього тижня НБУ може отримати додаткову підтримку від експортерів, які потребуватимуть більше гривневої ліквідності для сплати податків. Тож центральний банк може продовжити зменшувати інтервенції, не допускаючи великих коливань курсу гривні. Наразі динаміка курсу гривні показує, що НБУ прагнутиме зберегти його неподалік від 42 грн/$ цього тижня.

 

Економіка: НБУ підвищив ставку та прогнозує подальше зростання

Регулятор підвищив облікову ставку на 100 базисних пунктів до 14.5%. Це рішення відповідає верхній межі ринкових очікувань – прогнози варіювалися між підвищенням на 0.5 та 1.0 п.п.

Цей крок став продовженням грудневого підвищення на 0.5 п.п. Крім того, НБУ оновив свій макроекономічний прогноз, погіршивши очікування щодо інфляції наприкінці 2025 року до 8.4% р/р порівняно з попереднім прогнозом 6.9%, і просигналізував готовність ще двічі підвищити ставку на 0.5 п.п у березні та червні.

Погляд ICU: Рішення НБУ було зумовлено різким прискоренням інфляції понад прогнозні показники – у грудні вона досягла 12% у річному вимірі, і, ймовірно, у наступні місяці цей показник ще зростатиме. Ми очікуємо різкого сповільнення ІСЦ у 2п25, адже вкрай несприятливі умови в аграрному секторі, які суттєво сприяли високій інфляції, навряд чи повторяться цього року. Відтак НБУ зможе розпочати зниження ставок, як це передбачено в його макроекономічному прогнозі. Наразі регулятор очікує різкого зниження ставки на 3.0 п.п у період з липня по грудень 2025 року.