Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
3 лютого 2021

Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU

ЩО ДОПОМОГЛО УКРАЇНІ ПІДНЯТИСЯ В РЕЙТИНГУ СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ?

На минулому тижні Transparency International оновила свій Індекс сприйняття корупції (ІСК) за 2020 рік. Нагадаю, що це один з найбільш популярних у світі показників корупції, результати якого базують на опитуваннях експертів. Індекс є оцінкою за шкалою від 0 (максимальний рівень корупції) до 100 (відсутність корупції).

 

Для України у 2020 році Індекс сприйняття корупції (ІСК) склав 33 бали (117 місце серед 180 країн). У порівнянні з 2019 роком ІСК зріс на 3 пункти, з 2013 року – на 8 пунктів.
Насамперед покращення ситуації у порівнянні з 2019 роком спричинили:

 

  • запуск Вищого антикорупційного суду та перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції. Перезапуск НАЗК розпочався з обрання нового керівника агентства за участю представників міжнародної спільноти;
  • антикорупційні зміни, впроваджені під час «турборежиму» Верховної Ради IX скликання, робота попереднього уряду, зокрема: нове законодавство про право самостійно здійснювати негласні слідчі дії для НАБУ, повернення відповідальності за незаконне збагачення, посилення захисту викривачів та необхідні зміни у сфері державних закупівель. На покращення також вплинула мала приватизація, антикорупційні ініціативи уряду Гончарука та довгоочікуваний тестовий запуск електронного реєстру підзвітності політичних партій НАЗК.

 

І хоча такий «стрибок» ІКС був максимальним з 2013 року, Україна все ще знаходиться на дуже низьких позиціях, випереджаючи в Європі лише Росію. Більш того, затримка із впровадженням повноцінної судової реформи та тиск на антикорупційні інституції наприкінці 2020 року з високою ймовірністю не тільки пригальмують подальший прогрес, але скоріше навіть розвернуть його.

 

Чому цей прогрес важливий? Тому що в довгостроковому періоді рівень корупції є важливим детермінантом економічного розвитку країни, що засвідчує кореляція з рівнем ВВП (за паритетом купівельної спроможності) на одну особу.

 

Звичайно, є й відхилення. Наприклад, у тій же Росії рівень ВВП відносно високий за теперішнього рівня корупції. Але значною мірою, він зумовлений нафтовими доходами та дуже нерівномірним їх розподілом серед населення. У результаті, реальні наявні доходи населення в Росії у 2020 році виявилися нижче рівня 2010 року. І значною мірою, високий рівень корупції є першопричиною тих заворушень, які ми зараз там спостерігаємо.

 

Інший виняток – Грузія. Там значення ІСК вище, ніж у багатьох європейських країнах. А при цьому ВВП на душу населення – усе ще в рази нижче. Але варто при цьому дивитися на динаміку. Ще 15 років тому ВВП рівнем ВВП (за паритетом купівельної спроможності) на одну особу в Грузії був на 26% нижче, ніж в Україні. А в 2020 році – вже на 19% вище.

 

Тому для України критично важливо продовжувати прогресувати в напрямі зменшення корупції. І саме тому цьому питанню приділяється стільки уваги з боку МВФ і інших міжнародних партнерів. Адже без прогресу за антикорупційним напрямом досягти сталих змін в економічному розвитку та покращенні добробуту населення буде неможливо. І дуже сподіваюсь, що влада використає регрес кінця 2020 року як трамплін для стрибка вперед.
 

_______

 

Автор: Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU

 

Джерело: Ліга

Iншi новини