УКРАЇНІ ПРОБАЧИЛИ БОРГ. ЧОМУ ВОНА МАЄ ЙОГО ПОВЕРТАТИ?
Через 15 місяців Україна заплатить перші декілька десятків мільйонів доларів за варрантами 2015 року. Потенційні виплати можуть становити мільярд чи декілька мільярдів доларів на рік, якщо економіка країни розвиватиметься активніше.
В колонці для «Мінфіну» фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків запропонував оригінальний спосіб полегшити боргове навантаження.
Скільки заплатимо за варантами у 2021-му
Офіційні підрахунки Держстату щодо зростання ВВП у 2019 році – предмет підвищеної уваги і влади, і інвесторів. Оскільки минулий рік – перший, який враховується при визначенні виплат за VRI (реструктуризованими боргами України), так званими варрантами.
Інвестори претендують на частину реального приросту ВВП, якщо цей приріст складе понад 3% в 2019-2038 роках, а номінальний валовий продукт перевищить $125,4 млрд.
ВВП-варранти були випущені у 2015 році на $3,2 млрд – суму списаних кредиторами єврооблігацій. Також укладена тоді угода про реструктуризацію боргу загальним обсягом трохи менше $20 млрд передбачала чотирирічне відтермінування платежів за основною сумою боргу і фіксовані ставки купону за всіма бондами.
Держстат поки не підвів остаточні підсумки 2019 – першого року, за яким можуть бути виплати. Але орієнтовний обсяг виплат становитиме $40-80 млн, які доведеться заплатити в травні 2021 року.
Україна економила чверть мільярда. Щороку
Ця сума не є викликом для Мінфіну. Однак сам факт виплат сприймається вкрай негативно. А реструктуризацію називають ледь не державною зрадою. Оскільки за п’ять років, які минули від часу реструктуризації, відчуття необхідності повертати борг притупилося.
Більше того, ніхто вже й не згадає, що на цю заборгованість не нараховувалися відсотки. При ставці 7,75% річних, актуальній для 2015 (ставка за всіма випущеними в процесі реструктуризації бондами), це чверть мільярда доларів в рік. Щороку. Можливо такий механізм не є хорошим варіантом в українських умовах, і краще було знайти альтернативу. Наприклад, замість списання частини боргу, рік чи два не нараховувати відсотки. Але легко давати поради, озираючись назад.
Виплати за результатами 2019 року справді мізерні, порівняно з обсягом списаного боргу та потенційних відсотків, які би за ним нараховувалися. Але це мова про 2019, коли ріст економіки був невисоким. Нам всім би хотілося, щоб Україна почала ліквідовувати відставання від своїх західних сусідів. А для цього потрібне економічне зростання, наприклад, на задекларовані 7% на рік.
«Слабка ланка» реструктуризації
Так, якщо реальний ВВП зросте настільки у 2021, то виплати за варрантами за цей рік зростають до $1,6 млрд, а то й більше. До 2026 року діє обмеження – виплати не можуть перевищувати 1% номінального ВВП, близько $1,6 млрд, за моїми розрахунками. А от потім обмеження відсутнє, й деякі математичні моделювання показують можливість виплати вже декількох мільярдів доларів за рік.
Не в будь-який рік, а тоді, коли Україна значно додаватиме в економічному плані. Відсутність максимального обсягу виплат є найслабшим місцем в проведеній реструктуризації й піддається нещадній критиці.
Але я не зустрічав поки колег, які б закладали у свої прогнози 7% зростання економіки, при якому виплати за варрантами будуть значними. Базовий сценарій розвитку України – це помірне зростання в найближчі роки, що означатиме незначний обсяг виплат та відсутність їх в окремі роки.
Десь такої самої думки й фондовий ринок, який оцінює ці інструменти трохи вище номінальної вартості. Це означає, що інвестор, який отримав свої $200 у вигляді варранту, зараз може продати їх майже за таку ж ціну, не отримуючи ні копійки відсоткового доходу за всі ці роки.
Не найпривабливіший варіант, відверто кажучи. Ціна варрантів зовсім не відображає побоювання, що економіка України злетить, і Мінфіну доведеться платити всі гроші світу, щоб розрахуватися. Принаймні поки що не відображає.
Що робити з варрантами
На початку 2016 варранти торгувалися по 30% від номіналу й у швидке відновлення не доводилося вірити. А фінансові моделі того періоду передбачали значно гірші макропоказники, такі, як курс чи темпи зростання економіки. Реальність виявилася куди кращою за наші очікування. Десь втричі кращими, якщо порівнювати ціну варрантів.
Як розраховуватися за варрантами, чи потрібно їх достроково викупляти або обмінювати на облігації з фіксованим доходом? Ці питання стануть насправді нагальними за декілька років. А можливо їх варто спробувати почати розв’язувати вже зараз – виплачуючи ними високі премії топ чиновникам і керівникам державних підприємств. Що може краще стимулювати працювати на розвиток країни, як не пряма фінансова вигода від її економічного зростання!
_______________
Автор: Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU
Джерело: Мінфін
