Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
8 травня 2020

Довгострокові наслідки рішення німецького суду будуть сильно залежати від того, чи підтримають його інші країни.

ЯКІ НАСЛІДКИ МАТИМЕ РІШЕННЯ СУДУ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО РОБОТИ ЄЦБ

Цього тижня Вищий суд Німеччини постановив, що купівля облігацій ЄЦБ у рамках програми кількісного пом’якшення з 2015 по 2018 рік та її поновлення наприкінці 2019 року не враховує «принцип пропорційності» та перевищує повноваження ЄЦБ.

 

Перша реакція

 

Окремо, Вищий суд Німеччини попросив Бундесбанк припинити купівлю державних облігацій у рамках програми стимулювання ЄЦБ у найближчі 3 місяці.

 

У відповідь ЄЦБ ввечері випустив прес-реліз, у якому Керуюча Рада заявила, що продовжить робити усе необхідне в рамках свого мандату для підвищення інфляції до середньострокової цілі (близько, але трохи нижче 2%) в усіх юрисдикціях Єврозони.

 

При цьому ЄЦБ послався на Суд ЄС, що в грудні 2018 р. визнав діяльність ЄЦБ у рамках його мандату з цільової стабільності.

 

 

Перша реакція ринку була негативною – євро дещо знизився по відношенню до інших валют (зокрема, до долара – з 1.09 до 1.08 $/євро). Трохи підвищились ставки за італійськими державними цінними паперами. Оскільки Італія є одним з головних бенефіціарів програми кількісного пом’якшення ЄЦБ.

 

Причина і наслідки

 

Однак, довгострокові наслідки рішення німецького суду будуть сильно залежати від того, чи підтримають його інші країни. Фактично, це судове рішення є логічним продовженням розвитку проблем відсутності повноцінної фіскальної єдності в єврозоні за існування єдиної монетарної політики.

 

Особливо ця проблема посилилась після глобальної фінансової кризи, коли межа між фіскальною і монетарною політикою суттєво розмилась (через значні обсяги купівлі ЄЦБ державних облігацій). Адже, певною мірою, програма кількісного пом’якшення ЄЦБ субсидує проблемний Південь Єврозони за рахунок багатої Півночі.

 

Хоча ЄЦБ рішуче заявив про продовження своїх дій, направлених на підвищення інфляції, рішення німецького суду може знизити впевненість інвесторів і економічних агентів, що в ЄЦБ вистачить на це інституційної спроможності.

 

Відповідно, можуть погіршитись інфляційні очікування, що ще більше ускладнить ЄЦБ завдання стимулювання економіки.

 

Чим НБУ відрізняється від ЄЦБ

 

Прямі економічні наслідки рішення німецького суду та реакції ЄЦБ для України навряд чи будуть відчутними в найближчому майбутньому. Однак цікавим є інституціональний аспект.

 

В Україні на сьогодні ситуація в монетарній сфері протилежна до європейської. НБУ зайняв жорстку позицію щодо купівлі державних облігацій. Зокрема через небажання перевищувати свій мандат та впливати на перерозподіл фінансових ресурсів в економіці (таку ж позицію щодо діяльності центрального банку притримує і німецький суд).

 

Натомість, окремі експерти закликають НБУ більш активно реагувати на поточну макроекономічну ситуацію і повторювати практику ЄЦБ, що, відповідно, призведе до пом’якшення фінансових умов для держави за рахунок інших секторів економіки.

 

Можливо, рішення німецького суду надасть додаткові аргументи для НБУ (який останні роки називають «Бундесбанком Східної Європи») діяти виключно в рамках свого мандату цінової стабільності і утримуватись від дій, які призводитимуть до перерозподілу фінансових ресурсів.

 

А можливо навпаки, рішучі дії ЄЦБ щодо «квазі-монетарного» фінансування дефіциту країн Єврозони (насамперед, з великими боргами, як Італія) нададуть підтримку апологетам активної допомоги бюджету зі сторони НБУ.

 

________

 

Автор: Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU

 

Джерело: Мінфін

Iншi новини