Цей сайт використовує файли cookie та інші подібні технології. Ми використовуємо файли cookie для аналізу трафіку та покращення функціональних можливостей нашого сайту. Якщо ви не бажаєте щоб вказані дані опрацьовувались нами, ви завжди можете змінити налаштування cookie у своєму браузері або перестати користуватись цим сайтом. Дізнатись більше можете з нашої Політики Конфіденційності. Продовжуючи використовувати цей сайт ви надаєте згоду на обробку файлів cookie.

Погоджуюсь Закрити сайт
11 лютого 2019

Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з корпоративного аналізу, група ICU

ЧИ ЗАГРОЖУЄ СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ НОВА ГЛОБАЛЬНА КРИЗА?

Світова економіка сповільнює темпи зростання. Та чи означає це загрозу нової економічної кризи у світі?

 

Поки що такий сценарій видається малоймовірним. Нещодавня зміна риторики провідних фінансових регуляторів в бік пом'якшення монетарної політики посилює впевненість фондових ринків, що будуть зроблені кроки для підтримки економічного зростання. Разом із покращенням настроїв на фінансових ринках відновився інтерес інвесторів і до ринків країн, що розвиваються.

 

Останнє особливо важливо для України в складний рік виборів і пікових виплат за зовнішнім боргом.

 

Та все ж нинішня глобальна ситуація залишається досить нестійкою. І саме тому варто розглянути всі ключові фактори, що впливають на світову економіку.

 

Тривожна статистика

 

Ключові регіони світу демонструють все більше ознак послаблення економічного зростання.

 

У США індикатор поточної ділової активності показав зниження зростання до 1,5% у січні з 4% у вересні, інфляція залишається нижче цільового рівня 2% ФРС, а очікування бізнесу і споживачів також далекі від оптимістичних. У Китаї майже кожен значущий економічний індикатор в останні місяці виявився нижчим, ніж очікувалось, обсяги торгівлі зменшуються, зростання реального ВВП в четвертому кварталі 2018 року зменшилося до 6,4% (вперше з 2010 року – нижче 6,5%), а індекс очікувань менеджерів із закупівель показує скорочення економічної активності вперше за два роки.

 

ВВП єврозони в четвертому кварталі минулого року зріс лише на 0,2% порівняно з попереднім кварталом – це найнижчий показник за останні чотири роки.

 

Посилення негативних сигналів стривожило фінансові ринки ще минулого року, і з кінця вересня ключові фондові індекси покотилися донизу: до кінця 2018 року S&P500 упав на 14%, FTSE100 – на 9%, Nasdaq – на 17%.

 

Все ж переважна більшість аналітиків вважають, що ще рано говорити про економічну рецесію. За даними агенції Bloomberg, в 2019 році очікується уповільнення зростання світового ВВП лише до 3,5%, після 3,7% в 2018-м.

 

Наскільки дійсно ослабленою буде світова економіка в наступні рік-два, багато в чому визначатимуть ефективність макроекономічної політики в ключових регіонах – США, Китаї та ЄС, а також здатність світових лідерів впоратися з посиленням геополітичних викликів.

 

З часу глобальної економічної кризи 2007-2009 років національні регулятори досягли успіху в підтримці інвестиційного попиту провідних світових економік, і їхню роль у відновленні стабільного зростання складно переоцінити. Однак зараз їхнє завдання ускладнюється через високий рівень накопичених боргів.

 

Більше того, ефективність ресурсу кількісного пом'якшення, що забезпечив вихід з минулої кризи, може все більше знижуватися з подальшим використанням.

 

Ситуацію ще більш ускладнює посилення політичних викликів.

 

Торговий конфлікт США і Китаю, вихід Великої Британії з ЄС без відповідної угоди, а також зростання торгового протекціонізму – все це становить найбільшу небезпеку своїми непередбачуваними наслідками і може завдати серйозної шкоди світовій економіці.

 

Рівняння на США

 

Вирішальне значення для глобального економічного зростання може мати розворот в політиці центрального банку США.

 

Починаючи з 2015 року Федеральна резервна система дев'ять разів підвищувала облікові ставки на 25 базисних пунктів до поточних 2,25% –2,5% і ще в грудні попереджала ринки про подальші підвищення в 2019 році. Однак 30 січня глава ФРС Джей Пауелл заявив, що ймовірність зниження ставок тепер так само висока, як і ймовірність їх підвищення.

 

Така різка зміна риторики, разом з рішенням призупинити розкриття планів із підняття ключових ставок, а також переглянути політику нормалізації балансу ФРС, дала фінансовим ринкам сигнал про значне пом'якшення монетарної політики ФРС.

 

Це також надало можливість іншим центробанкам, в першу чергу Народному банку Китаю, більш впевнено пом'якшувати свою процентну політику, не побоюючись спричинити ослаблення національної валюти проти долара США.

 

Багато спостерігачів вважають, що нинішні рівні облікових ставок досить збалансовані, з можливістю зниження майже на 250 базисних пунктів у разі серйозного економічного спаду. Водночас ринок праці залишається недостатньо насиченим і все ще спостерігається значне зростання зарплат. Це зберігає потенціал зростання інфляції і може не дозволити ФРС зволікати з подальшим підвищенням ставок.

 

Зниження податків американських корпорацій адміністрацією Трампа також дало потужний поштовх американській економіці.

 

Разом з тим, це спричинило втрати держбюджету, який виріс до 3,8% ВВП в 2018 році. Малоймовірно, що в 2019-му влада США буде здатна надати економіці додаткові фіскальні стимули.

 

Китай сповільнює Європу

 

Ознаки серйозного уповільнення китайської економіки вже змушують держава мобілізовувати ресурси на її стимулювання. В цьому році китайська влада планує задіяти різні важелі, включаючи монетарне пом'якшення, фіскальне стимулювання і точкове регулювання регіонального ринку нерухомості. Економіка може відчути позитивний ефект від додаткового припливу кредитних коштів вже в кінці першого – на початку другого кварталу 2019-го.

 

Разом з тим, повністю уникнути уповільнення Китаю навряд чи вдасться.

 

Фіскальне стимулювання прискорить зростання дефіциту держбюджету, на що уряд не піде. Суттєвому ж пом'якшенню монетарної політики перешкоджають значне зростання боргового навантаження економіки, необхідність надати пріоритет якісній стороні економічного зростання, а також небажання державних банків брати на себе додаткові ризики кредитування приватного сектора.

 

Більш обережне ставлення китайського керівництва до фінансового стимулювання не передбачає кредитного буму таких самих масштабів, як в 2010 і 2016 роках.

 

Сповільнення зростання китайської економіки з кінця минулого року почало позначатися і на Європі.

 

Істотним негативним фактором також стає погіршення ділових очікувань через політичні проблем, головні з яких – наслідки безконтрольного Brexit, зростання популізму в Італії та інших країнах, протести у Франції. Однак ризики рецесії в Європі залишаються низькими завдяки досить високому рівню зайнятості, зростанню доходів, зниженню цін на енергоносії і сприятливим умовам фінансування.

 

Та все ж Європейський центральний банк демонструє готовність діяти і за більшої кількості ознак ослаблення економіки.

 

У зв'язку з цим на початку березня цілком імовірне рішення ЄЦБ про продовження програми щодо цільових операцій довгострокового рефінансування – нестандартного монетарного інструменту, за допомогою якого ЄЦБ надає довгострокові кредити банкам і стимулює їх розширювати кредитування споживачів і бізнесу в єврозоні.

 

Не виключено також перенесення планів підвищення облікової ставки в більш пізні терміни, ніж раніше оголошений грудень 2019-го.

 

Торговельне перемир'я

 

Ще один істотний ризик для світової економіки – ескалація торгового протистояння США і Китаю.

 

Вже з 1 березня, за відсутності суттєвого прогресу в переговорах, США можуть збільшити імпортні мита для товарів з Китаю з 10% до 25%. І така перспектива серйозно турбує фінансові ринки.

 

Складність переговорів полягає в тому, що США хочуть домогтися не тільки більш збалансованого торгового обміну, а й гарантій китайської влади щодо запобігання витоку технологій, захисту інтелектуальної власності, усунення нетарифних бар'єрів, а також початку структурних реформ, що усувають субсидування галузей китайської економіки. Масштаб обговорюваних проблем дуже великий, і дискусії, швидше за все, триватимуть ще довго після визначеного терміну.

 

Останнім часом сторони заявляють про значний прогрес у переговорах.

 

У досягненні домовленостей зацікавлені як китайська влада, яка хотіла б уникнути відчутного удару по експорту країни, так і адміністрація Трампа, якій необхідно продемонструвати успіхи в одному з ключових напрямів зовнішньої політики напередодні виборів.

 

За базовим сценарієм можна очікувати досягнення попередньої угоди і продовження переговорів.

 

* * * * *

 

Загалом, незважаючи на серйозні виклики, глобальна макроекономічна ситуація дозволяє зберігати обережний оптимізм.

 

Світові фондові ринки схвально зустріли кардинальний розворот в риториці ФРС, і за січень ключові фондові індекси S&P500 і FTSE100 зросли на 8% і 3% відповідно. Продовжують надходити сигнали від китайської влади про плани підтримати китайську економіку, намітився прогрес у торгових переговорах США і Китаю – усе це також підтримує фондові й сировинні ринки.

 

Як наслідок, відновився й інтерес інвесторів до цінних паперів ринків країн, що розвиваються. Останнє є критично важливим для українського уряду, якому належить виплатити в цьому році рекордну суму в $4,7 млрд з обслуговування зовнішнього боргу.

 

Попри нестійкий стан світової економіки, загроза нової кризи поки не виглядає актуальною. Можна навіть сказати, що нинішня ситуація швидше є сприятливою для України.

 

________________

 

Автор: Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU

Джерело: Європейська Правда

 

Iншi новини